Ну що, мої любі, я знову приперлася зі своїми читацькими пригодами. І сьогодні в нас історія, після якої я, мабуть, ще довго підозріло дивитимуся на власну ванну.

Особливо якщо там щось капатиме.

На операційному столі «Квартира поверхом ліворуч» Іванни Сокіл. І одразу попереджаю: якщо вам пропонують підозріло дешеве житло, не поспішайте радіти. Можливо, привиди вже включені у вартість оренди.

Почалося все з квартирного питання.

Знайомтеся, Данило Лихоїд. Молодий хлопець, колишній футболіст, майбутній тренер і людина, яка просто хоче нарешті пожити самостійно.

І от йому трапляється квартира за чотири з половиною тисячі гривень. Нормальний район, парк поруч, ціла квартира у власному розпорядженні! Щоправда, ремонт там востаннє робили, мабуть, коли динозаври ще обговорювали перспективи власного існування, але за такі гроші можна й потерпіти.

І я Данила прекрасно розумію. Бо за нинішніх цін на оренду вже готова пробачити квартирі і старий сервант, і страшні шпалери, і диван, який бачив більше людських трагедій, ніж сімейний психолог.

От тільки є одна маленька проблема. Квартира якась... неправильна.

І тут починається моя улюблена частина — Данилова здатність знайти логічне пояснення будь-якій хріні.

Щось стукає? Старі труби.

Щось дивне відбувається у ванній? Поганий ремонт.

Лампочка поводиться так, ніби в неї вселився демон? Електрика барахлить.

Я вже чекала, коли посеред кімнати матеріалізується чорт із рогами, а Данило скаже: «Та це, мабуть, сусіди ремонт роблять». І найпрекрасніше, що наш герой не збирається тікати. Ні, він купує шпаклівку!

Оце я розумію український підхід до надприродного. У нас навіть нечисть без ремонту не залишиться.

Але Данило — не просто хлопець, який орендував квартиру з сюрпризом.

У нього є власне життя, і воно, між іншим, добряче його помотало.

Бо за всіма містичними пригодами тут ховається звичайна людська історія про втрату мрії та спробу знайти нову.

А ще мені дуже зайшли сцени з малими футболістами. Як викладачка, я прекрасно розумію, що діти — то такі створіння, які одним запитанням можуть змусити тебе переглянути всі свої життєві рішення.

Атмосфера — окрема любов.

Тут немає потреби відправляти героя до покинутого замку посеред лісу. У нас звичайна дев'ятиповерхівка. Під'їзд, сходи, стара ванна, балкон і сусідські бабці, які знають про мешканців більше, ніж податкова і саме це лякає. Бо чудовисько в темному лісі — це страшно, але десь далеко. А от коли щось незрозуміле відбувається у звичайній квартирі, яка підозріло нагадує твою власну...

Тут уже хочеться перевірити, чи добре зачинені двері.

До речі, про сусідських бабусь.

Оце справжня місцева розвідка! Забудьте про архіви, державні реєстри й приватних детективів. Хочете дізнатися історію будинку — знайдіть двох бабць на лавці. Вони вам і про колишніх мешканців розкажуть, і родинне дерево складуть, і заодно пояснять, чого ви досі неодружені.

Другорядні персонажі теж порадували. Але їх вам треба побачити самим. Хіхікс))

Що мені сподобалося?

Насамперед поєднання містики та звичайного життя. Тут герой не забуває про роботу, друзів, гроші й побут тільки тому, що навколо починається якась незрозуміла хрінь.

Подобається поступове нагнітання атмосфери. Авторка не намагається налякати на кожній сторінці, а дозволяє тривозі накопичуватися.

І, звісно, сама загадка. Я обожнюю, коли читаю й думаю: «О, здається, я зрозуміла!» А через кілька сторінок: «Так, стоп. Ніхріна я не зрозуміла».

Оце воно!

Тепер наш традиційний підрахунок.

На момент читання ми пройшли всі доступні частини історії.

І всі вони отримали 5/5.

Так, усі))) 

Середня оцінка ТипуРецензії — 5/5.

І ні, я не забула, що в шкалі існують інші цифри. Просто цього разу після кожного розділу мені хотілося одразу відкривати наступний.

Мій вердикт

«Квартира поверхом ліворуч» — це містична історія, яка починається з бажання молодого хлопця знайти дешеве житло, а поступово перетворюється на розповідь про втрати, самотність, людські зв'язки та спокусу втекти від власних проблем.

Тут є загадки, психологічна напруга, дружба, романтичні натяки й персонажі, за яких справді починаєш переживати. А ще тут є Данило. Людина, яка могла просто знайти іншу квартиру, але вирішила особисто перевірити, наскільки далеко може завести цікавість. І я йому навіть вдячна.

Бо якби всі герої містичних історій мали нормально розвинений інстинкт самозбереження, половина книжок закінчувалася б на п'ятій сторінці.

— Тут щось дивне відбувається.

— Звалюємо?

— Звалюємо.

Кінець.

А нам же потрібні пригоди!

Чи рекомендую читати?

Однозначно так, якщо любите містику, паралельні реальності, психологічні загадки й історії, у яких за моторошними подіями приховується щось значно глибше.

Книга ще пишеться, тому остаточні відповіді попереду. А я вже чекаю продовження й дуже сподіваюся, що Данило таки розбереться з усім цим неподобством.

І бажано залишиться живим, здоровим та при здоровому глузді.

Хоча з останнім у мене вже є певні сумніви.

Авторка: Іванна Сокіл
Книга: «Квартира поверхом ліворуч»
Прочитано: 27 частин
Оцінка: 5/5
Статус: у процесі написання

А тепер скажіть мені, мої любі: ви б залишилися жити у квартирі, де коїться якась незрозуміла хрінь, якби оренда була справді дешевою?

Бо я от думаю, що за нинішніх цін на житло ще не факт, хто кого швидше виживе — привид мене чи я привида.

З любов'ю, ваша Елана Чунту.