Типурецензія "Квартира поверхом ліворуч"

Ну що, мої любі, я знову приперлася зі своїми читацькими пригодами. І сьогодні в нас історія, після якої я, мабуть, ще довго підозріло дивитимуся на власну ванну.

Особливо якщо там щось капатиме.

На операційному столі «Квартира поверхом ліворуч» Іванни Сокіл. І одразу попереджаю: якщо вам пропонують підозріло дешеве житло, не поспішайте радіти. Можливо, привиди вже включені у вартість оренди.

Почалося все з квартирного питання.

Знайомтеся, Данило Лихоїд. Молодий хлопець, колишній футболіст, майбутній тренер і людина, яка просто хоче нарешті пожити самостійно.

І от йому трапляється квартира за чотири з половиною тисячі гривень. Нормальний район, парк поруч, ціла квартира у власному розпорядженні! Щоправда, ремонт там востаннє робили, мабуть, коли динозаври ще обговорювали перспективи власного існування, але за такі гроші можна й потерпіти.

І я Данила прекрасно розумію. Бо за нинішніх цін на оренду вже готова пробачити квартирі і старий сервант, і страшні шпалери, і диван, який бачив більше людських трагедій, ніж сімейний психолог.

От тільки є одна маленька проблема. Квартира якась... неправильна.

І тут починається моя улюблена частина — Данилова здатність знайти логічне пояснення будь-якій хріні.

Щось стукає? Старі труби.

Щось дивне відбувається у ванній? Поганий ремонт.

Лампочка поводиться так, ніби в неї вселився демон? Електрика барахлить.

Я вже чекала, коли посеред кімнати матеріалізується чорт із рогами, а Данило скаже: «Та це, мабуть, сусіди ремонт роблять». І найпрекрасніше, що наш герой не збирається тікати. Ні, він купує шпаклівку!

Оце я розумію український підхід до надприродного. У нас навіть нечисть без ремонту не залишиться.

Але Данило — не просто хлопець, який орендував квартиру з сюрпризом.

У нього є власне життя, і воно, між іншим, добряче його помотало.

Бо за всіма містичними пригодами тут ховається звичайна людська історія про втрату мрії та спробу знайти нову.

А ще мені дуже зайшли сцени з малими футболістами. Як викладачка, я прекрасно розумію, що діти — то такі створіння, які одним запитанням можуть змусити тебе переглянути всі свої життєві рішення.

Атмосфера — окрема любов.

Тут немає потреби відправляти героя до покинутого замку посеред лісу. У нас звичайна дев'ятиповерхівка. Під'їзд, сходи, стара ванна, балкон і сусідські бабці, які знають про мешканців більше, ніж податкова і саме це лякає. Бо чудовисько в темному лісі — це страшно, але десь далеко. А от коли щось незрозуміле відбувається у звичайній квартирі, яка підозріло нагадує твою власну...

Тут уже хочеться перевірити, чи добре зачинені двері.

До речі, про сусідських бабусь.

Оце справжня місцева розвідка! Забудьте про архіви, державні реєстри й приватних детективів. Хочете дізнатися історію будинку — знайдіть двох бабць на лавці. Вони вам і про колишніх мешканців розкажуть, і родинне дерево складуть, і заодно пояснять, чого ви досі неодружені.

Другорядні персонажі теж порадували. Але їх вам треба побачити самим. Хіхікс))

Що мені сподобалося?

Насамперед поєднання містики та звичайного життя. Тут герой не забуває про роботу, друзів, гроші й побут тільки тому, що навколо починається якась незрозуміла хрінь.

Подобається поступове нагнітання атмосфери. Авторка не намагається налякати на кожній сторінці, а дозволяє тривозі накопичуватися.

І, звісно, сама загадка. Я обожнюю, коли читаю й думаю: «О, здається, я зрозуміла!» А через кілька сторінок: «Так, стоп. Ніхріна я не зрозуміла».

Оце воно!

Тепер наш традиційний підрахунок.

На момент читання ми пройшли всі доступні частини історії.

І всі вони отримали 5/5.

Так, усі))) 

Середня оцінка ТипуРецензії — 5/5.

І ні, я не забула, що в шкалі існують інші цифри. Просто цього разу після кожного розділу мені хотілося одразу відкривати наступний.

Мій вердикт

«Квартира поверхом ліворуч» — це містична історія, яка починається з бажання молодого хлопця знайти дешеве житло, а поступово перетворюється на розповідь про втрати, самотність, людські зв'язки та спокусу втекти від власних проблем.

Тут є загадки, психологічна напруга, дружба, романтичні натяки й персонажі, за яких справді починаєш переживати. А ще тут є Данило. Людина, яка могла просто знайти іншу квартиру, але вирішила особисто перевірити, наскільки далеко може завести цікавість. І я йому навіть вдячна.

Бо якби всі герої містичних історій мали нормально розвинений інстинкт самозбереження, половина книжок закінчувалася б на п'ятій сторінці.

— Тут щось дивне відбувається.

— Звалюємо?

— Звалюємо.

Кінець.

А нам же потрібні пригоди!

Чи рекомендую читати?

Однозначно так, якщо любите містику, паралельні реальності, психологічні загадки й історії, у яких за моторошними подіями приховується щось значно глибше.

Книга ще пишеться, тому остаточні відповіді попереду. А я вже чекаю продовження й дуже сподіваюся, що Данило таки розбереться з усім цим неподобством.

І бажано залишиться живим, здоровим та при здоровому глузді.

Хоча з останнім у мене вже є певні сумніви.


Авторка: Іванна Сокіл
Книга: «Квартира поверхом ліворуч»
Прочитано: 27 частин
Оцінка: 5/5
Статус: у процесі написання

А тепер скажіть мені, мої любі: ви б залишилися жити у квартирі, де коїться якась незрозуміла хрінь, якби оренда була справді дешевою?

Бо я от думаю, що за нинішніх цін на житло ще не факт, хто кого швидше виживе — привид мене чи я привида.

З любов'ю, ваша Елана Чунту.

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Типурецензія -чудова. У квартирі б такій не залишилася б жити)

Показати 6 відповідей
Елана Чунту
28.10.2026, 13:16:51

Пацюк Червоній, Дякую

avatar
Світт Лана
23.10.2026, 04:43:03

Дешевий сир у мишиловці☺️☺️☺️

Показати 3 відповіді
Елана Чунту
23.10.2026, 18:08:41

Світт Лана, ))

avatar
Дана Новак
23.10.2026, 11:17:06

Дуже сподобався розбір) Особливо про "поєднання містики та звичайного життя." — мене теж саме цей момент зачепив. А щодо дешевого житла — ну, знаєте, гроши грошима, а життя дорожче) Хоча за нинішніх умов можна й відчути пофігизм у стилі "хай вони мене бояться")

Показати 2 відповіді
Дана Новак
23.10.2026, 17:23:47

Елана Чунту, ☺️

avatar
Іванка Сокіл
23.10.2026, 10:43:32

"Типурецензія" від Елани Чунту - це вже Ваш особистий бренд. Дуже цікавий розбір. Щира подяка за відгук і високі оцінки ❤️

Елана Чунту
23.10.2026, 16:57:58

Іванка Сокіл, Дякую за гарну історію))

avatar
Ромул Шерідан
23.10.2026, 10:24:41

Чудова типурецензія!)

Елана Чунту
23.10.2026, 16:57:39

Ромул Шерідан, Дякую)

❤️❤️❤️

avatar
Кіт Анатолій
23.10.2026, 08:05:13

❤️❤️❤️

Інші блоги
Грейсон та Блер в школі ❤️
— У тебе ще залишилося. Вона знімає рожеву блискітку з пасма біля скроні. Потім ще одну — трохи вище. Її пальці затримуються у волоссі, і я дивлюся на неї, навіть не намагаючись цього приховати. — Ти
Маразматичка, або «авторе, ти нічого не забув?»))
Колись у мого знайомого була папка з незвичною назвою — «Маразматичка». Він складав туди різні списки й записи, щоб нічого не забути. Тоді мене ця назва добряче повеселила. А тепер, здається, настав час завести власну.)) За
Завтра підняття ціни✨
Перша книга циклу БЕЗКОШТОВНО! Повністю самостійні історії☺️ — Хтось може пояснити, що відбувається? Ви не ладнаєте між собою? Райден лише хмикнув і похитав головою. Я перевела погляд на Ліарена — він здавався
Фінал "Бджоли"
Гарного, тихого вечора, мої любі! Наша сторі, яка б не з'явилась без вашої підтримки - "Бджола, годинник і ніч з босом" іде до завершення! Вже завтра я опублікую епілог і ціна книги зросте. Тож, хто бажає і ціну
Рецензія на «усмішку», автор Шепіт Місяця
Історія пробирає до мурах з перших же глав. Дуже влучне поєднання містичного трилера та глибокої психологічної драми. Тема домашньої тиранії показана настільки гостро і болісно, що мимоволі розумієш, чому відчай може змусити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше