А ви колись зачаровувалися зоряним небом?

Безкрає зоряне небо. Тисячі маленьких вогників, що мерехтять над головою, нечутно спостерігаючи за крихітними людьми. Ми ж своєю чергою в більшості своїй захопливо вдивляємося до їхньої домівки, намагаючись знайти пояснення речі, ім'я якій - безмежність.

 

Спогади безтурботного дитинства й тих, здавалося далеких часів, коли Олексій по-справжньому був щасливий. І небо… До божевілля красиве, шалене й неосяжне зоряне небо. 

 

Нехай життя невпинно краде наш час, а можливо не цупить його, а лише за правом забирає своє… Так чи інакше у кожного з нас є речі, які не стерти з пам'яті. Навіть стоячи посеред руїн сумної реальності, ми вперто намагаємося зберегти всередині душі свій власний щасливий світ.

 

Фентезі роман Віллоу 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
13.08.2025, 20:17:39

Яка краса... Казково❣️

Микола Давидкін
14.08.2025, 09:23:46

Тая Бровська, Щиро за теплі слова!

Інші блоги
Флешбеки у книгах: так чи ні?
Люблю цей прийом. Бо хороший флешбек - дозволяє розкрити персонажа або пояснити його вчинки в теперішньому. А ще з його допомогою можна керувати логікою сюжету. Подейкують, що флешбеки вбивають напругу, переключають
Роздуми письменниці
У мене сьогодні питання саме до більш досвідчених авторів на Booknet Як ви прийшли до свого комерційного статусу? Що було найважчим на початку? І яку головну пораду ви могли б дати авторам, які тільки починають або вже впевнено
Поговоримо про ШІ
Цими днями я провела дуже багато часу зі штучним інтелектом. Генерувала пісні, кадри для відео й ілюстрації до книги. І знаєте, я знову подумала: а що це дає авторам? Та й просто людям? Ви можете сказати: нічого, це
Де клікнути на капчу? ☺️
Днями мій друг вирішив влаштувати перевірку моєму темному фентезі «Сновида з Червоного замку». Взяв текст і прогнав його через детектори штучного інтелекту. Вердикт: 15% ✍️✨ Хз де він взяв відсотки,
❤️⚡️❤️ Дзвінки колишнім..)❤️⚡️❤️
Як часто дзвінки колишнім - це справді про кохання, а не про бажання вкотре нагадати людині, яке щастя вона втратила? І чи завжди нам потрібна сама людина - чи все ж відчуття самоствердження від того, що нас і досі не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше