Додано
01.07.25 10:36:58
Як це — писати роман і не збожеволіти
Як я вже казала — пишу нову книгу. І так, вона від першої особи.
Першої. Особи.
Тобто «я» — це не я. Це вона. Але я ж — теж я.
(Нічого, я ще не заплуталась. Майже.)
Усе починалося досить мирно: голос героїні, глибина, провина, Париж, запах кави і диму. Усе красиво, драматично, французько. Я пишу, вона думає. Вона мовчить — я теж мовчу. Ми з нею майже одне ціле.
( Вайб нової книги)
Аж тут з’являється він.
І тут починається цирк із конями.
Бо як тільки в кадрі з’являється чоловічий персонаж — мій мозок, схоже, вирішує, що настав час шоу «А давай тепер трохи від третьої особи».
Буквально за одну сторінку я вже думаю:
«Він подивився на неї. Її руки тремтіли. ЇЇ думки скакали, як кішка в коробці. А він...»
СТІЙ.
Він? А де ж перша особа? Де «я»?
А головне — хто я взагалі зараз?!
І починається:
— То я зараз Софі, яка думає про Еміля, чи я Еміль, який думає про Софі, чи я авторка, яка думає, що не треба було пити другу каву о 23:00?
(Правильна відповідь: всі троє. Одночасно. І, здається, ще кіт.)
Відверто кажучи, найважче — це ті сцени, де він дивиться на неї. А вона — на нього. І обоє мовчать. Бо хочеться дати їм слово. А потім забрати. А потім знову дати.
І вийти з кімнати.
Але ні. Я повертаюсь. Пишу. Сцена пишеться від «я». Я — Софі. Вона — я.
А тоді:
«Він бачив, як вона спить. Її волосся розсипалося по плечах. Її подих був рівний...»
Опа. Знову він. Знову третя особа. А сцена ж мала бути її!
І тут я роблю вигляд, що це не помилка, а художній прийом.
Типу: «Я так і задумувала. Це ж гра перспектив!»
Але глибоко всередині я знаю: я просто ще не вибрала, ким саме я хочу бути в цій книзі — жінкою з таємницями чи чоловіком із поглядом, від якого вона не спить ночами.
(Або не сплю я. Бо в третій ночі ловлю себе на реченні:
«Я відчула його подих на шиї...
Він подумав, що…»
Секунду. ХТО подумав?!)
Тож якщо раптом під час читання нової книги у вас буде відчуття, що текст дихає з різних боків, не лякайтеся. Це не помилка. Це я просто одночасно переживаю обидві сторони сцени.
Іноді навіть собаку.
Мораль?
Писати від першої особи — це ніби грати в театр для одного глядача. Але щоразу перевдягатися за кулісами, забуваючи, в кого зараз репліка.
І так, я ще не збожеволіла.
Але це тільки початок книги :)
А тепер до вас — мої розумні, витончені та, сподіваюсь, менш роздвоєні, ніж я:
Діліться лайфхаками: як не збожеволіти, коли живеш одночасно в тілі героїні, її коханця і паралельно залишаєшся автором, який це все придумав?
І головне — що робити, коли все життя писала від третьої особи, а тепер «він» — це «я», і «я» — це вона?
Можна просити поради? Чи вже пізно й треба просто завести ще одну особистість?
Чекаю на ваші історії з фронту письма.
22 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДійсно важко, особливо якщо не звик так((( Мені було простіше з однією книгою, бо там я писав про своє життя. А вигадувати.... Терпіння вам!
Поки дочитала блог, сама ледь не посивіла))) Що тут скажеш - терпіння Вам та здорову кукуху ))) Порад не дам, бо від першої особи не писала
Ріна Март, ❤️❤️❤️
Як же апетитно ви свої книжки рекламуєте)
Я раніше завжди писала від третьої особи, зараз почала від першої. Начебто подобається, але реально божеволію... потім ходжу і подумки кожну свою дію проговорюю, як би це звучало в книжці. Ось це я.я.я.я.я. А від третьої особи такого не буває.
Світлана Бонд, Отож, я більше тижня пишу нову книгу і ніяк втягнутися не можу. Оце " я, я," Мене також переслідує. І ще в цей час я редагую і перечитую " Гріх перед шлюбом" а там від третьої, читаю і не розумію де я?(Ха-ха-ха)
Взагалі Париж це та сама Калинівка. Лише з вежею.Але мої вітання. Писати від першої особи важко. Я зараз також пишу від першої лише про Вінницю.
Світлана Романюк, ❤️❤️❤️
Зазвичай пишу від першої особи, іноді переключаюся на третю, коли потрібно показати точку зору героя. Але колись намагалася писати від третьої особи і доводилося редагувати постійно розділи, бо як і ви плутала "вона...я.." . Більше не експериментую))
Оксана Маркова, Дякую ❤️ Це потрібно практикуватися, відчувати де так писати, а де так з іншої сторони. ʘ‿ʘ
Я обожнюю писати від "я" і коли почала писати від "він", "вона", мені було складно переналаштуватися... Але переналаштування цілком можливе, тож дайти собі (і героям) час)
До речі, знайшла старий текст, стала писати продовження від "вона", відкриваю стару частину, а там всюди "я"! Оце я теж маю тепер, про що подумати... Адже нову гарячу сцену я написала від "вона" і "він", аааааааааа.
Марія Залевська, Дякую за підтримку ❤️❤️❤️
Париж пахне зовсім не так, як у рекламі Dior. Він тхне брудною Сеною, асфальтом, що плавиться під липневим сонцем, сирістю у квартирі навіть влітку, чужими кухнями... і десь там, на розі, може, справді — аромат круасана)))) У вас занадто все ідеально!
IRMA SKOTT, Дякую обов'язково)) Дякую за ціні поради, подивлюсь з іншого боку))
У мене трішки дивні відчуття через інше. Через імена героїв на Букнеті :))). Теж пишу і теж є Еміль. Правда , мій ,,особливий'' :)) - специфіка жанру.
А про роздвоєння ... Від першої особи , ще не писала, але дуже часто так заглиблююсь в описи емоцій і почуттів героїв, що здається, майже від першої особи :))
Світлана Романюк, ❤️❤️❤️
Це круто,що Ви пробуєте себе в різних варіаціях написання!)Я буває в одній книзі пишу від третьої особи,а потім переходити на першу.А можу й повністю однаково йти по сюжету.
Якщо Вам так зручніше,то це чудово,а якщо в цілях експерименту-взагалі супер! Бо Ви розширюєте свої вміння та навички.
Доречі,у Вас дуже гарний слог,легко читається!
Джессіка Фальковські, Дякую ❤️ Надіюсь вона вас не розчарує. Там всього вистачає)))
Схоже у нас схожа ситуація — моя нова книга також від першої особи, хоча усі попередні від третьої. Але мій герой — це не я, тому жодних проблем.
Світлана Романюк, ❤️❤️❤️
Я люблю писати від "я")) бо можу уявити себе "нею")А мені найпростіше уявити себе дівчиною ніж кимось іншим) але в моєму впроцеснику буде кілька глав від 3 особи) бо там деякі речі від "я" не поясниш(
Анжеліка Вереск, Ось що мене трохи лякає: я — автор, який поки що не зовсім уявляє головну героїню (а це ж я!), але вперто намагається пояснити все її емоціями та думками. А коли переходжу до сцени з його погляду — то взагалі починається марафон з вивчення психології хлопця.
ахах..ви розмішили))
Я люблю писати від першої особи, але для книг великих за обємом, це не зручно, у плюс це не передає, так би мовити ширини, а більше глибину)) Тому від першої я пишу невеликі оповіді, переважно.
Але зазвичай в книгах великих за обємом, які я тут читала, першу особу чергують по розділах, один розділ героїня, інший розділ від героя))
А взагалі в мене є книга, де в мене є розділи і від першої особи і від третьої)) трішки плуталася, та в тому проблеми не бачу. Я от нещодавно читала друковану книгу, і там теж розділи були і від першої особи і від третьої)) тому чому б і ні))
Інна Турянська, Правильно чому б і ні)) головне вчасно "переодягнутися" за кулісами. Ха-ха. Звикаю потроху, дякую за підтримку ❤️
Вау, крутезний блог ❤️❤️❤️ Я свої перші книги писала від першої особи, не було з цим проблем. Але було дуже складно перейти на третю ☺️
Софія Анрі, Можливо і я звикну. Сподобається так, що не зможу писати від третьої))
Від першої особи — це наче ти сам живеш свою історію. І це з головою в прямому сенсі. Тож, гарних вражень Вам від Вас самої))
Romul Sheridan, Дякую ❤️ Тільки потрібно звикнути.
Мені складно від першої особи. Намагаюсь зараз одну задумку так длубати від імені лише Її/мене. І все одно хочеться дати трохи збоку. І його трохи.
Ще помітила, що на Букнеті багато книжок у теперішньому часі. Значно більший відсоток, ніж в літературі загалом. Це теж нелегко, бо менш звично.
Олеся Тиха, Я навпаки боюся не договорити — залишаю в тексті все для автора, а він мовчить і перекладає всі сцени на своїх героїв. І ті герої теж мовчать, ніби думають, що автор сам усе за них скаже. Можливо, потім навіть від другої особи напишу... якщо тільки з цим розберуся!
Я Вас чудово розумію.) Успіхів, безмежного натхнення і гарних ідей.
Лана Рей, Дякую за підтримку ❤️❤️❤️
Я все життя писала від першої особи, мені від третьої досі незвично)))
Чарівна Мрія, Можливо і я звикну. ❤️❤️❤️
Я пишу завжди від першої особи (чоловічі персонажі теж). Лише одну історію написала від третьої. Було дуже незвично. Мені легше від першої ☺️✨️ Але ж то все доволі індивідуально)))
Анжеліка Горан, Коли я всі книги писала від третьої описувала, як автор всі події і емоції. А тепер пишу ніби це особистий щоденник, то трохи важко, Коли "я" не автор, а вона і описувати що вона/він відчуває, боюсь щось упустити)) Але експерименти люблю.
Мені від першої особи завжди легше пишеться)) Але в майбутньому хочу написати від третьої згадати, як то було, колись, коли я тільки починала))
Світлана Романюк, Нові відчуття, але не менш цікавий досвід))
Ого, це чисто про мене так було спочатку, коли я починала писати свою першу книгу, тому що в ній я вимішала все: і від першої особи його, і від другої, і від її, і від третьої, як автора. Так, що вийшла каша. Але на прохання читачів і зауваження я за тиждень часу і безліч недоспаних ночей відредувала все від першої.
Тому тепер в мене тільки всі книги від першої особи. Я не знаю, мені подобається. Ти ніби проживаєш ще десятки різних життів. Сама контролюєш емоції, спостерігаєш, ніби як би ти хотіла поступити в тій чи іншій ситуації. Я обожнюю своїх героїв.
Тому натхнення тобі і удачі тобі, це цікавий досвід і тобі це сподобається❤️
Ріанна Вейл, Звикаю потроху, чучуть божеволію. Але все під контролем
О це я!)) Мені подобаються романи від третьої особи в мене їх два! Але популярніші романи від першої. Тож я йду в ногу с часом в побажаннями читачів.
Але так я розумію вас, це важко! )))
Світлана Романюк, Ні все буде добре) в тому вся робота авторки, ми даємо читачам світ який легше і приємніше саме для них! А читачеві і правда легше зануритися у роман від першої особи)
Я писала від першої особи лиш раз, і сказала, що то не моє, бо іноді дійсно здавалося, що ледь не про своє інтимне життя писала, або сама ледь не повірила в те що писала :)) Тож писала й завжди писатиму тільки від третьої особи :))
Оксана Павелко, Ох, це точно. Дуже важко.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати