Скажу так вся атмосфера цієї книги мені здавалась зануренням у нафту. Це не погано. Я рідко читаю жахи. Але стало цікаво. В цій роботі всі персонажі та їхні мотиви розкручувалися повільно. Описи були різнобаврними, так би

Навіть не здогадаєтеся що я вам сьогодні принесла. «Дикуни Матріархату» — коли мужики потрапили туди, де правила гри зовсім інші. Автор - Дронослав Завальний Я обожнюю історії, які не просто розважають, а змушують

— Ну й навіщо ти важке носиш? — бурчу, вириваючи пакети із рук здивованої жінки. — Гришо?? — Ні, блін. Цар Соломон… — Але як… Ти втік? — перелякано вигукує жінка, притискаючи руку до рота й оглядаючись

– Ох, яка ж ти в мене ще маленька і наївна! – зітхнула мама і погладила Іділейн по щоці. – Краще зверни увагу на Роберта. Тепер у тебе з’явилися всі шанси здобути його прихильність. Я відчула, як боляче кольнуло

Я обожнюю танці. А ще більше - обігрувати їх у своїх історіях, особливо в моменти між героями, коли рух може сказати дуже багато. Саме тому сцена з танцем у цьому розділі для мене особлива. Хотілося передати не просто сам