Флешмоб: Книжковий вибір від авторки. 

От і я приєдналась до флешмобу від Olha Alder, зловивши естафету від Інни Турянської)))

І одразу до суті:

1. Книга, якою я найбільше пишаюся. 

Такої ще немає. Кожна нова книга для мене — це експеримент і поле для розвитку навички письма. А пишаюся я тим, що пишу та займаюся улюбленою справою)) Писати — мрія/ціль всього мого життя. Не уявляю життя без літератури та написання творів.

2. Найрозумніший персонаж. 

Одного не змогла обрати, тому буде двоє — жінка і чоловік) 

Це Ліка — головна героїня "Будь мені тайною". Вона має образ тихої, покірної, ідеальної дружини (трохи списано з мене самої, бо я теж така, часто буваю на кухні, як Ліка, і не люблю конфлікти). Але, як то кажуть, у тихому вирі...))) Так, так)) У кінці книги Ліка відривається на повну і провертає неочікувану аферу). І тому я б сказала, що девіз Ліки — чоловіче, не зли жінку, бо буде тобі лихе:)) А взагалі сюжет для мене самої був неочікуваним — сам поплив у таку течію) 

Другий же найрозумніший персонаж — це... Це складний вибір! Зважаючи на те, що у мене вже назбиралась пристойна колекція освітян, а саме чоловіків-вчителів, що означає в наявності асортимент розумників:) Але у номінації найрозумнішого переміг Мстислав із "Дофамінового капкана". Чому? Спершу може так здатися, тому що він викладає хімію (а це вже складна наука), любить повсякчас сяяти своїми знаннями, і все у житті сприймає через призму хімічних зв'язків. Навіть кохання для нього — це суто наукове явище і в нього він не вірить. Алееее, найрозумнішим він став для мене не за цієї причини) Порозумнішав він лиш тоді, коли по-справжньому покохав і збагнув цінність людини, якій він став найважливішим у цьому житті. Тому у кінці книги Слава вже стовідсотково поводить себе, як найрозумніший, але не тільки за освітою, чоловік у світі, бо має правильні пріоритети та цінує понад усе свою сім'ю))

3. Персонаж, якого я люблю всім серцем. 

Чесно, от тут я, як справжня жінка, скажу, що я завжди більше люблю всі чоловічі персонажі, про яких я писала)) Бо вони усі романтики! (Ну майже)) Але з їх усіх поки що лідирує Гнатик Ковальчук із "Примха диявола")) Ну бо про нього я ще досі пишу книгу, тому думаю про нього зараз часто)) А ще, тому що він у мене серед усіх інших чоловіків уміє кохати до нестями, майже одержимо, робити сюрпризи й бути ... о так!... відповідальним)))))) Ну кайф же)) 

А от з жіночих персонажів найулюбленішим, певно, у мене є баба Галя)))) Ця жвава, сільська пенсіонерочка спершу просто була другорядним персонажем у книзі "Уроки флірту від математика" і давала дуже слушні поради математику Ярославу щодо садіння городу (Якщо ви любите порпатись у землі, — ви тепер знаєте, де треба шукати інформацію)). Так от, ця харизматична жіночка зовсім несподівано випросила у мене головну роль у книзі. Тому я написала "Згадала баба, як дівкою була АБО Шлях до серця математика", де гг вона. І так сталося, що минулого літа ця книга стала замороженою, але чим ближчає літо цьогоріч — тим дужчає моє бажання повернутись до бабусі Галюсі))) Дуже вона вже мені імпонує)).

4. Найбільш суперечливий або темний персонаж. 

І тут першим на думку спадає Харитон, той що харить, і той, що тємщик))) Чоловік Ліки із книги "Будь мені тайною". Я... Ну тобто Ліка, так над ним познущалась, що у кінці книги його стає аж жаль:) Але він сам винен — треба було менше "тапати" хом'яка і мутити сумнівні тємки)) Взагалі, читаючи книгу, інколи Харитон може здатися нормальним, а інколи ні. А все тому, що я люблю створювати персонажів з сірою мораллю)). І насправді таких суперечливих героїв у мене завжди вдосталь всюди:)

5. Надемоційна важка сцена. 

Взагалі я люблю гратися з емоціями. Пишучи, емоцій у мене, і в кожному епізоді, і в моменті натхнення — вистачає з головою))  Тому, дуже часто у моїх книгах зустрічаються емоційно важкі сцени. Серед тем, на підґрунті яких ці емоції виникають,  є і ґвалтування ("Назавжди твоя боржниця"), і сталкерство ("Солоденька"), і алкоголізм ("Моя ніжна крутихвістка", "Дофаміновий капкан"), і, навіть, параліч ("Нет.Лінна"). Але все ж таки, найемоційнішою я вважаю сцену з "Будь мені тайною" , коли колишні коханці ведуть відверту розмову, і Саша дізнається, що Ліка три роки тому втратила їх спільну дитину, а Ліка дізнається, що всі ці три роки даремно злилась на Сашу, помилково вважаючи, що він свідомо відмовився від їх дитини. Емоційно важчою вона стала ще й тому, що Ліка після цього почала страждати на панічні атаки і її психічний стан помітно погіршився...

6. Історія, яку найчастіше читають читачі. 

Це безсумнівно "Трикутник для математика". Оповіданню два роки, але це, певно, найцікавіше, що я написала. До нього найчастіше час від часу приходять читачі. І з цієї історії почалось моє колекціонування чоловіків-учителів, і з'явився, і буде з'являтись і далі, цілий цикл історій)) Хоча це й дивовижно, бо сюжет цього твору я вигадала та написала за добу!))) Одна доба, а результат на все життя:)))

7. Книга, до якої б я хотіла повернутися. 

Ооо, а це антиутопія "Нет.Лінна". Її я писала на конкурс, але так і не опублікувала до кінця за певної причини. А якщо точніше, то тому, що писала сюжет, дотримуючись усіх умов конкурсу, хоч не всі вони мені відгукувались. І тому я б хотіла переписати та відредагувати саме цю книгу, адже теж дуже її люблю)) І може б тоді я наважилась написати й інші антиутопії, про написання яких я мрію))