Флешмоб "Книжковий вибір від автора"

Друзі, довго думала, лінувалася, та ось добралася, та все ж вирішила спробувати та приєднатися до флешмобу  Olha Adler "Книжковий вибір автора")

Книга, якою я найбільше пишаюсь:
“Кляте фентезі”. Так, історія виходить не такою легкою, як я планувала, але вона мені подобається. Враховуючи, що перший її варіант, я написала ще років чотирнадцять тому, вже те, що я повернулася до неї знову змушує пишатися бодай моєю впертістю)

AD_4nXe6ls4tlbxVx3m-cQp_kDrxVXAycce6idZnouAmVUjKEvnf5oyZ5s4R1NsJ63fVAq7z_9x39ahSbm3P5-LjmfOYi9on_b_OaAKTib18zxkOdIUrSL6Nlc59gsVw62tAwroXo8M?key=9j_ooJNrrApXV4oIa5qghg3U

Найрозумніший персонаж:
Тут ні краплини сумнівів: Ворон з Сусідські війни

«Не думають, не думають... Та цей пухнастий гад чортів геній тактики. Самурай в шубі, щоб його!» 

У цього котиська був реальний прототип. Його також звали Вороном і це був кіт моєї подруги. Першого разу, коли ми з нею зв’язалися телефоном він активно увійшов у нашу дружбу шаленим вереском. Подруга якраз його купала, цю сцену я також описала в книжці)

AD_4nXfjxUl8gGcycsip6wiP-PduIPKYyseZfsRHbuYRSi9yqA2bgE_j7TtSEeA39GdGxM70Z1JzBHTg5WC14f_oONaXcSEzaPHfmKedFB4kPh3UD3PV6OkHuxqFzEV31Pjj_9JApCsQ?key=9j_ooJNrrApXV4oIa5qghg3U

Персонаж, якого я люблю всім серцем:
Северин Зоря цей чоловік з’явився у "Кляте фентезі" до чорта несподівано, його не існувало на момент створення плану, але несподівано він вийшов настільки живим для мене, що навіть обігнав трохи божевільного та іронічного Кірана з “Будні некромантів”.

AD_4nXcSQMEr1oNHY2MQAh8NCOU946dY37uiKo9h1Yq26Tg8AQq5gkx7dmVllEPNRtcVnqK1n8ux3ItBzwAUa7pTFEt1mEvI2yYrCQJMDilX9XRzRFlia27a5m9UO6vWD9hqXRBLtrM_?key=9j_ooJNrrApXV4oIa5qghg3U

Найбільш суперечливий або темний персонаж:
Шаїнар з “Факультет некромантії. Виживуть (не) всі. Його мені було навіть шкода, зважаючи на те, що він хотів просто зберегти свій розум. 

Найемоційно важка сцена:
“Кляте фентезі” і ця сцена тільки пишеться. Я взагалі не дуже люблю трагічні сцени, але тут після роздумів все ж вирішила, що вона має бути. Тому вже підготувала хустинки.

Історія, яку найчастіше читають читачі:
“Факультет некромантії. Виживуть (не) всі” - академка, де головна героїня - викладач, та ще й учасниця гільдії Вартових, така собі міжсвітова поліція. Історія стрімка, ще й любовна лінія в мене вийшла трохи не звичною. Тут герої не знайомляться та будують стосунки. Тут герої опинилися на грані розлучення та бажання вбити одне одного. Ну і будні викладачів, проблеми студентів та чудеса давніх пророцтв)

AD_4nXc-n-4AZrLx2sOI020ySNywgLljUue6Jo94JUVg80Ls8m2GBx0oQK8ti_eT7mJ7UXBHlAgHU7X9CfTVVJkSiEDtZIptXYnDCtGwE1Ht8HNhtAcZJXxczkfbapgYGvKUKDmnBmc?key=9j_ooJNrrApXV4oIa5qghg3U

Естафету передаю всім, хто ще вагається “чи треба його робити”. Друзі, треба!)

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ольха Елдер
28.04.2025, 15:25:45

Дякую вам за участь у флешмобі! Дуже гарні арти, яскраві описи персонажів) Успіху вашій сторінці та ще більше завзяття на кожну історію) Додала вас у блог подяк)

Показати 2 відповіді
Ольха Елдер
28.04.2025, 19:48:05

Софія Чар, ♡♡♡

Інші блоги
Зміна світогляду
Вітаю, друзі! Влаштувала собі справжні вихідні, але вже повернулася до роботи. Нова глава "Парі на ловеласа" вже опублікована. Приємного читання! -------------------------------- Буває таке: живеш собі спокійно, роками
Продовження книги "Зачарована крамниця".
Емілі залишилася біля печі, прив'язана до дерев'яної основи. Але найбільше її налякало не те, що Діна зв'язала її. Її налякало інше. Піч перед нею раптом сама спалахнула блідим синім полум'ям. І з її глибини почувся
Вгадаєте про кого буде наступна історія?
Читачам а телеграмі вистачило кількох хвилин, щоб здогадатися, хто буде наступним героєм... Був собі в одній історії другорядний персонаж. Позитивний такий, хороший. І хай би він собі жив, горя не знав, але ж треба було
Великодка ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Я вперше пишу книгу з великодками на мої інші книги. Для мене це дуже нервово, бо боюсь поламати логіку всесвітів, але водночас відчуваю піднесення. І я вже розповіла
Що вона йому відповість?
– Тож ми зможемо просто забути про це? – з надією запитала я, переминаючись з ноги на ногу. – Ну, чому ж? Я не збираюся забувати про те, що саме ви мені сказали. Далеко не кожен наважується сказати в обличчя те, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше