— Так, Мартіне, що це за синюватий гібрид? — допитувався він у чергового фермера, тицьнувши пальцем у плаский, схожий на гарбуз плід.

— Це місцевий кабачок із перших посадок, схрещений із цукіні, — гордо відповів той. — Росте як навіжений! На смак трохи солодкуватий.

— Мені твій смак не важливий, мені важливий склад! — бурчав Трейс, встромляючи голку аналізатора в м’якоть. На екрані побігли зелені рядки. — Так… Води багато, цукор у нормі, о! Калію та кальцію більше, ніж очікувалося! Але сполуки швидко розпадаються. Якщо його варити — усі вітаміни підуть. Отже, будемо запікати або пускати на густі супи-пюре.

Трейс швидко заносив дані до своєї глобальної таблиці КБЖВ, підраховуючи, які з нових овочів допоможуть компенсувати нестачу цинку й магнію, про яку він говорив мені вчора.

— Тайро, запиши! — крикнув він мені через плече. — Четвертий сектор здав тридцять кілограмів плодів «Аурі-2». Термічній обробці не піддавати, пустимо у свіжі салати для будівельної бригади. У них якраз проблеми з нестачею вітаміну С!

Читати далі: Другий шанс. Чуже тіло