Вітаю!

Нещодавно проглядала свої романи: "День святого Валентина" та "Я кохаю вас, пане професоре". Перший я почала писати, коли була школяркою, а завершила на першому курсі, другий створила влітку перед четвертим. Звісно, зараз я бачу купу того, що варто відредагувати, особливо в "Дні святого Валентина". Але я така щаслива, що написала їх саме тоді, коли написала!

Історії вигадані й там немає нічого автобіографічного, але на стільки добре переданий антураж... Ніхто не відчуває шкільну атмосферу так добре, як школяр (ну, або вчитель, але я писала про шістнадцятирічну дівчину), а університетську — як студент.

Під цими романами мені лишали такі коментарі:

І ось настав час, коли я почала розуміти подібні відгуки значно краще. У цих книгах є дуже багато дрібних деталей, внутрішніх відчуттів та реакцій на ті чи інші речі, які вже було б значно важче пригадати, якби я прописувала їх зараз. Про деякі моменти навіть встигла забути. На стільки б хорошою не була пам'ять, вона ніколи не замінить перебування у певному середовищі тут і зараз. А ще ваш внутрішній стан у конкретному віці.

Тому я вирішила лишити малесеньку пораду для тих, хто не наважується взятися за свою історію, бо не впевнений у власних силах та майстерності:

Напишіть про те, чим живете просто зараз! Відправте ваших героїв у школу, коледж, університет, якщо нині навчаєтеся, місто чи країну, в якій перебуваєте зараз, чи нехай вони влаштуються на першу у своєму житті роботу разом з вами... Варіантів може бути безліч.

Мине час, навички поліпшаться й ви зможете повернутися до своїх неідеальних творів та відредагувати їх. Але відмотати час назад і прожити щось ще раз не вийде. Шістнадцятирічною школяркою можна побути лише один рік в житті й з цим нічого не зробиш.

Особисто я вже кілька років виношую ідею збірки оповідок на основі спогадів про літні канікули в селі й дуже шкодую, що кілька разів поспіль забороняла собі писати в ті роки, бо не виходило достатньо добре, а ще говорили, що я стовідсотковий математик з нульовими здібностями у гуманітарній сфері... Не повторюйте моїх помилок. 

Міцно обіймаю,

Ваша Торі ♥

P. S. Нещодавно створила свій Telegram-канал (*ігнорує скептичний погляд попередньої версії себе, яка говорила, що ніколи того не робитиме*). Кому цікаво, тицяйте сюди.