❤️❤️❤️Павук сидів просто над екраном для мультимедіа й уже сплів солідне павутиння.

Ігнорувати таке жахіття було неможливо – презентація проєкту  могла легко перетворитися на демонстрацію цього монстра. Кликати прибиральницю Ліна не хотіла – вона ще нікого тут до ладу не знала й підставляти когось у перший робочий день не збиралася. Тому вирішила, що корона з неї не впаде, якщо сама прожене чудовисько. В азарті полювання Ліна підсунула під екран стілець, а щоб не ганяти страховисько руками – зняла з шиї хустинку. Та було занизько. 

Але Ліна не здавалася. Вона швидко обвела поглядом зал і помітила в кутку стрем’янку на кілька сходинок. Саме те, що потрібно. Підтягнула її до екрана. Та де там! Через вузьку спідницю та кляті підбори було незручно. Вона кинула погляд на прочинені двері – ніби тихо. Скидати-роззуватися не стала, лише підтягнула спідницю вище, але допомогло мало. Зітхнула, махнула рукою й перетворила її майже на ультраміні – справа одразу пішла веселіше. Але це й стало її фатальною помилкою. 

Ліна піднялася на верхню сходинку й переможно посміхнулася:

– Ну що, привіт, потворо…

– Ви це зараз до кого?

Голос пролунав, мов грім серед ясного неба. Поряд зі стрем’янкою стояв молодий чоловік.

Від несподіванки Ліна різко смикнула спідницю вниз, підбори поїхали, і втративши рівновагу, полетіла просто на голову незнайомцю❤️❤️❤️

СТО ПЕРША ПРОБЛЕМА БОСА❤️❤️❤️