Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу!

Я до вас сьогодні перш за все з новиночкою))

Ну не сидиться вашій авторці спокійно)) Душа бажає легкості, дивного екшену та гумору)

 Тому зустрічайте запальну потраплянку Зою та додавайте історію до бібліотек, щоб разом з нею досліджувати дивний світ того самого фентезі))

(Не)СПРАВЖНЯ ВІДЬМА В АКАДЕМІЇ

АНОТАЦІЯ

Хочете посміятись? Так от – мене викрав привид кота і затягнув у магічний світ. Я, з ще тепленькою латешкою у руках, стала потраплянкою.
Тепер я маю прикидатися відьмою, вступити до академії та знайти вбивцю його господині.
Але найсмішніше навіть не це. Тут мене вже встигли звинуватити у привороті. І смішно, і плакати хочеться. Бо той дурінь, на якого я випадково вилила своє лате, чомусь вирішив, що то особливий рецепт відьомського зілля, а не звичайна кава з мого світу.
Влипла я по самі вуха, якщо врахувати, що “постраждалий” – небезпечний маг, магістр академії, брат імператора й один із підозрюваних кота.
Ну ви посмійтеся, а я, певно, спочатку поплачу. Потім візьму себе у руки та покажу деяким, що сучасна дівчина з мого світу може бути гіршою проблемою, ніж найсильніша тутешня відьма.

Я, Василеус та Зоя чекаємо вас на сторінках цього гумористичного фентезі))

Також хочу щиро подякувати за бестселлер для Королівської іграшки!!

Там зараз намічаються теж дуже цікаві пригоди) Король просто так не відпускає відьму у королівство ельфа. Ельф й досі вірить, що може завоювати відьму своїм коханням. Відьма ж просто хоче знайти ліки для єдинорога. Але цього мало, бо в історії з'являється Рутіс))

Проте він був не сам. Такою ж швидкою ходою за ним поспішала дівчина з товстою русою косою у темно-коричневій формі воїна, яку певно спеціально на цю малечу шили, з мечем на поясі, що ледь не до землі діставав і луком за спиною. 

Дивне бойове дівча – горобець ніби.

Ми зійшлися в одній точці одночасно. 

– Хто це з тобою? – чогось скривився Аріонель, поки я з цікавістю розглядувала дівчину.

Симпатична і навіть мила була б, якби не супилася так і не горбилася. Не з наших точно. Таку я б запам'ятала…

– Це Рутіс, – не дуже так радісно представив горобця король. – Найкращий воїн мого дядька. 

– І нащо Рутіс сюди прийшла? Тебе проводити? – зверхньо дивися на дівчину ельф. 

Все змінилося так швидко, що я реально й кліпнути не встигла, як це дівча опинилося на спині отетерілого ельфа. Вона буквально вилізла на нього, обійнявши талію Аріонеля ногами, й вже тримала біля горла ельфа кинджал. 

– А Рутіс за себе сама звикла відповідати, цукерочко, – трохи сиплим голосом мовила русоволоса фурія, не інакше. 

Очі мої були певно такі ж великі, як і Аріонеля.

– Забери іграшку, – спокійно заговорив ельф, поки Даміан ледь стримував усмішку. – Я безсмертний, дурне ти дитя. 

– Перевіримо? – вона трохи сильніше притисла кинджал. – Мені тепер прям цікаво яким чином тебе можна покалічити, цукерочко, 

Я аж рота відкрила, а Даміан закотив очі. Аріонель вперше здався мені розгубленим. Його манери не дозволяли йому жбурнути дівчину як ганчірку. Але й Рутіс, схоже, міцно за нього вхопилася. 

– Оце, – ельф тикнув собі за спину, де Рутіс вже придивлялася до його лівого вуха. – З нами не поїде.

– Поїде, – зітхнув Даміан. – Це єдина умова дядька. Інакше він не залишиться в Ерентаї за головного.

– А вуха тобі колись різали, – тим часом задумливо поцікавилася Рутіс.

Арі так жалібно глянув на мене ніби я була його єдиним порятунком. А мені вже подобалося це бойове дівча. 

Щиро дякую за увагу! 

Ваша Лада Астра