Останнім часом я стикнулася з ситуацією, яка змусила мене замислитися: чи варто взагалі брати участь у гучних флешмобах, якщо твоя робота може бути заблокована в одну мить? Мою книгу заблокували, і причиною стало формальне звинувачення, що пов’язане зі «школою» та «віковим обмеженням 18+».

​Що насправді сталося?

Система автоматичної модерації спрацювала як жорсткий фільтр. Навіть якщо моїм героям насправді 20 років і вони живуть в інституті, алгоритм побачив слово «школа» і застосував бан. Це виглядає так, ніби нас карають за саму спробу писати про реальні, дорослі речі у рамках творчого флешмобу.

​Мої думки про флешмоб та «правильність»:

Мене запросила до участі читачка, яка давно стежить за моїми текстами. Це було приємно, але тепер я ставлю собі питання: чи варте воно того?

• ​Про школу та дорослість: Так, у багатьох книгах є теми навчання, і в реальному житті ми часто робимо «неправильні» кроки, шукаємо себе, помиляємося. Хіба це причина для блокування?
• ​Чи буду я брати участь у флешмобах далі? Мабуть, ні. Цей досвід показав, що краще зосередитися на власних історіях, а не на обмеженнях, які диктують чужі правила.

​Давайте жити реально, а не в рамках алгоритмів! 

Я вирішила поділитися цим, бо хочу бути чесною зі своїми читачами. Книги — це відображення життя, яке буває складним і суперечливим. Але я обираю реальне життя замість боротьби з ботами, які навіть не читають наш зміст.

​Світ занадто великий, щоб обмежувати його блокуваннями. Дякую всім, хто залишається зі мною, попри всі «помилки системи»!