Текіли???

Привіт, любі Натхненники!!!

Запрошую до історії, яка неодмінно потішить вас поворотами сюжету, коханням через роки, сімейними цінностями та всепоглинаючої пристрасті зі смаком Текіли. 

Покуштуйте першу частину (вступ) і запевняю вас, ви забажаєте ще.

#безкоштовно "Tattoo кохання та coffee "та друга частина

Уривок з книги “Tattoo кохання та tequila”

“— Подивись в пакетик… 

   — Ось цей? — я вказала на пакетик поруч. Рендалл хитнув головою і я обережно подивилась в середину. — А це все для смор!* Рендалле, ти неймовірний! — мої слова зависли між нами, і я почервонівши під його пронизливим поглядом, знову подивилась у пакетик, ховаючись від самої себе. 

   — Бачу я не помилився, коли це все пакував.

   — Ще й як не помилився! 

   Ми продовжили їсти, запиваючи це все другим келихом вина, а згодом дійшли і до смор. Аромат печива та смаженого до чорноти зефіру нагадали мені про пікніки з батьками. На очі навернулись сльози. 

   — Дякую тобі за цей день… і цей пікнік…

   — Що таке, Зернятко? Чого ти? — Рендалл підвівся зі стільця, і всівшись навпочіпки біля мене, взяв мої руки в свої. 

   — Згадала, як було добре ось так от ходити на пікніки з батьками… готувати смори… Дякую, — я витягнула одну руку з його рук і торкнулась його щоки. Він притиснув її між плечем і дивився прямісінько мені в очі, коли потягнувся щоб поцілувати мене, але я не дала цього зробити.

    — Вибач… я… 

    — Я б дозволила це зробити Рендалле, дозволила, але… я і досі чую у вухах, як ти кажеш, що той поцілунок був помилкою.

   — Не поцілунок. Я так сказав, бо не знаю, чи зможу дозволити собі стосунки… і я не хотів образити тебе, але вийшло, що образив… 

   Ми різко підняли очі до неба, коли позаду нас почувся грім. 

   — Ой! Ой! Збираємо все… здається знову буде дощ.

   — Що за фігня?! — видихнув Рендалл, але теж почав збирати речі разом зі мною. 

   Коли все було зібране, я промовила:

   — Я маю йти…

   — Вже сутінки, за кілька хвилин почнеться злива, ти не дійдеш до дому… Підемо до мене. Мій будинок позаду нас в лісі. 

   Я завмерла і Рендалл це побачив.

   — Ні… я краще піду…

   — Нічого і ніколи не станеться без твого дозволу. Ти це знаєш. 

   — Знаю.

   — В будинку є камін… ще я прикупив текіли… а ще є гостьова кімната… Я обіцяю, що це буде гарний вечір… і…

   — Добре. Але… якщо дощ не піде, відвезеш мене додому. Добре?

   — Звичайно. Як захочеш так і буде, даю слово бойскаута.

   Ми розсміялись, але я вже була вся напружена і не знала, чи правильно зробила, що погодилась піти до чоловіка, який мені подобається, якого я бажаю і в якого є текіла. 

І не забувайте, що зараз в процесі написання є книга, яка до завершення БЕЗКОШТОВНА!!! “Ніжний світанок у Голлівуді”

Підписуйтесь на мої сторінки. Скрізь різні новини. Ваша підтримка безцінна СТОРІНКА БУКНЕТ  

ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ саме в телеграм є візуал, найновіші новини та велитенські уривки (і дуже спекотні)

А ще мій ТікТок

Мирного неба!!! Героям Слава!!!