Історія про історію "Ліс втрачених душ"

Всім доброго часу доби!

Прийшов час продовжити розповідати про створення своїх історій. Цього разу мова йтиме про "Ліс втрачених душ", який так сподобався великій кількості людей. Для наочності - майже 52 тисячі прочитань, 1501 додавань до бібліотеки, 5 рекомендацій та 254 вподобайки. Крім того, саме завдяки йому вдалося відкрити комерційний кабінет. Завдяки Жахам та Містиці, не думав, що таке можливе ‘:-) Тож, якщо вам буде цікаво, ласкаво просимо)))

Попередні мої блоги флешмобу:

Історія про історію "Лис"

Історія про історію "Яма"

Історія про історію "Метелик"

Історія про історію "Оплата пройшла успішно"

Історія про історію "Обручка"

Історія про історію "Трава"

Історія про історію "Найтемніша ніч"

Історія про історію "Босорка. Помста"

Історія про історію "Вірю чи не вірю"

Історія про історію "Ліс втрачених душ"

Також запрошує почитати блоги інших авторів, там досить цікаво і їх вже багатенько назбиралося))

Історія про історію "Твої очі", Валерія Оквітань

Історія про історію "Відмина служба підтримки", Юлія Богута

Історія про історію "Магічний дизайн замовляли?", Лара Роса

Історія про історію "Відьма та Декан", Наталка Черешня

Історія про історію "Холоднокровні", Інна Турянська

Історія про історію "П’ятий із його гріхів", Юлія Міхаліна

Історія про історію "Веселого Різдва", Діана Козловська

Історія про історію "Прихильниця диявола", langouer

Історія про історію "Зберігачі", Тетяна Гищак

Історія про історію "Сумніви", Валерія Серпень

Історія про історію "Вихор почуттів", Ксенія Стрілець

Історія про історію "Карма", Ксенія Демиденко

Історія про історію "Камінці", Тетяна Гуркало

Історія про історію "Захід сонця затих", Selene Evance

Історія про історію "Цикл книг. Котіарн", Анітка Санніфео

Історія про історію "Медіум", Дар’я Новицька

Історія про історію "Безіменний", Олександра Чернобай

Історія про історію "Крізь помилки минулого", Сафо Мелі

Історія про історію "Крила Хаосу", Лара Роса

Історія про історію "Як та ворожка ворожила", Ніка Цвітан

Історія про історію "Апельсинчик та його сонце", Ханна Трунова

Історія про історію "Мережа Дім...", Ханна Трунова

Історія про історію "Мій недолугий бос", Ксенія Стрілець

Історія про історію "Зовсім інша історія…", Тетяна Овчіннікова

Історія про історію "Закон збереження мрії", Єва Ромік

Історія про історію "Закон збереження життя", "Закон збереження кохання", Єва Ромік

Історія про історію "Сестра-ходжатка та знайда-дракон", Єва Ромік

Далі у тексті можливі Спойлери!

В невеличкому містечку Вінницької області починають зникати підлітки, затяті геймери. Пошуки поліції заходять у глухий кут, тому батьки підлітків наймають приватного детектива.
Під час огляду кімнат зниклих геймерів він знаходить дивні прилади віртуальної реальності, які підсаджують підлітків на ігри, як на наркотики. Намагаючись знайти тих, хто стоїть за виготовленням цих пристроїв, детектив навіть не здогадується, в яку небезпечну «гру» він вліз і які темні сили за всім цим стоять.
Окрім того, не він один шукає підлітків. І в кожного з конкурентів свої підстави відшукати зниклих якомога швидше. Чи встигне Степан знайти підлітків? Чи зупинить тих, хто за цим усім стоїть? І наскільки високу ціну доведеться заплатити за ці пошуки?

Спочатку було слово і це слово - Конкурс))) Коли я закінчив писати "Найтемнішу ніч", була невелика пауза, коли я намагався вирішити, що саме наступне я хочу написати. І якраз в той час мені в очі трапився конкурс, наче це був Детектив з елементами фантастики, чи щось таке. У мене з’явилося кілька цікавих ідей, в тому числі і "Ліс втрачених душ".

Проте конкурс був максимум на 40 тисяч символів, тому спочатку ця ідея планувалася, як оповідання, де детектив Степан вже розгадав справу і вже просувається лісом до фінальної сутички. Але те оповідання так і не було написано))

Як завжди, я розмірковував про те, що саме я можу передати через історію, про що вона буде. І цього разу - це залежність від відеоігор. Вона інколи може бути настільки серйозною, що люди обирають віртуальний світ замість реального. А якщо це залежність, то голка у вену найкраща аналогія для цього)))

Історія розповідає про те, як приватний детектив Степан намагається розібратися куди зникають підлітки. І це з урахуванням нових технологій, які він не розуміє, і які ніхто досі не бачив. Спочатку наче щось вдається, проте досить скоро все йде шкереберть.

Як то кажуть - «магія - це наука, яку ми поки що не розуміємо». Тут схожий принцип, але трохи навпаки))) В історії з’являється Андрій, який проводить своє розслідування, але з точки зору містичних подій (Яма).

Ці двоє героїв намагаються якось співпрацювати і розібратися, що відбувається, адже поодинці не вдається. Поки вони намагаються налаштуватися на спільне розслідування, до них приєднується Катя. Дівчина, яка вже стикалася, як і з надсучасними технологіями (Оплата пройшла успішно), і по розповідях дідуся знала про щось містичне (Лис).

Врешті-решт об’єднавши свої зусилля вони знаходять місце куди зникають підлітки. Якщо коротко - то помирають у лісі, втративши свої душі.

І ось тут у мене виникла найскладніша проблема - хто буде злодієм? Від початку я хотів використати Мару, але якось воно не в’язалося з концепцією і можливостями самої Мари. Тому з’явилася Натібріс - породжена пітьмою. Гарно, поетично, чи не так?)))

В оповіданні, яке я так і не написав, детектив повинен був знайти напівживого хлопчика, підключеного до механічно-органічного дерева, яке б висмоктувало життя, переробляло в собі і передавало далі до Мари.

Але в романі щось пішло не так)) У мене було оповідання "Трава", де була представлена концепція висмоктування електричних імпульсів та електрики, як з електронних приладів, так і з живих організмів. І ця концепція ідеально підійшла для цього)))

Крім того, папороть))) Класна легенда про квітку папороті, не міг обійти її стороною)) Тому ці квітки стали вмістилищем людських душ.

Ну і звичайно Натібріс - безтілесна сутність, що блукає майже століття сама, і яка не хоче бути самотньою. Але лише перед самою смертю дізнається, що є й інші, схожі на неї (Обручка). Попри всі її звірства, мені здається вона вийшла надто живою)) Навіть злодіям треба співпереживати, щоб пройнятися ними і зрозуміти їх дії.

До речі, дуже довго не міг вигадати, як мені зупинити її з такою силою ‘:-) Довелося позбавити Степана частинки душі. Це було складно і цікаво одночасно))) Такі страждання загартовують героїв ‘:-) До речі, з наслідками втрати частини душі Степан буде розбиратися і в наступній частині)))  Але це коли я нарешті доберуся її писати)))

Зрештою, історія вийшла про те, як людина може втратити свою душу, віддати її за безцінь, аби тільки залежність залишилася з ними. Але ще й додалася вимушена жертва, коли людина не може відпустити скорботу, злість та погані спогади - і це може зруйнувати душу з середини.

Але другу ідею я не планував, якось само вийшло))) Проте, як на мене, все гарно поєдналося в історії. На цьому вже буду завершувати, і побажаю не втрачати душу))) Або можете віддати її мені }=)

Запрошую прочитати історію, якщо ще не читали))) На все зле вам!))

P.S. Ну і звичайно не забувайте підписуватися, ставити вподобайки та коментувати мої історії, а також проклинати, малювати, віршувати, танцювати і все що спаде на думку… =D

Також я запрошую Всіх охочих приєднатися до Флешмобу, щоб розповісти, що ви хотіли передати через текст, і що відчували створюючи свої історії. Читачам точно буде цікаво дізнатися більше нових фактів про вас та ваші твори.

Треба лише написати назву флешмобу - "Історія про історію (назва твору)".

І так як пошук тепер працює якось інакше, ваші нові блоги я не зможу знайти, тож додавайте тут посилання на такі ось історії про історії. І я додаватиму їх до списку)