Вітаю вас, мої квіточки.

Поки спека мене не добила, вирішила коротенько написати пару слів про історію недолугого боса.

Так вже вийшло, що історія яка виникла абсолютно випадково, стала для вас улюбленою. Так з чого ж все почалось? А почалось все з написання зовсім іншої книги, а саме книги «Той самий день».

Я не вмію писати історії з першого розділу до останнього по черзі, як інші дівчатка, бо не можу зосередитись на тому, що «треба» написати, коли муза б’є по голові та кричить «Яка вечеря в ресторані? Відправ їх дивитись на вулкан!» (а це спойлер до нової історії;-) ).

Тому я пишу окремі сцени під впливом натхнення, а потім дописую пропуски. А моя  чернетка має приблизно такі заголовки: «в машині», «в аеропорту», «придумати їм якусь сраку»…

Ось так випадково і виникла історія про боса, коли в чернетці зовсім іншої книги з’явився заголовок «придумати, як вона опинилась в Римі». І от коли я написала два перших розділи про відрядження, додавши спекотного боса з яким вона мала попрощатись, бо вирішила залишитись в Римі, мені стало шкода цю парочку, бо вони наче просили про свою власну історію і вже ніяк не клеїлись до музичного гурту.

Одного разу пожалівшись коліжаночкам, що щось не клеїться початок, одна з моїх дівчаток порадила написати про них окрему історію, і що ви думаєте я зробила? Фиркнула… Яка нова історія, якщо я поточну ніяк написати не можу, та ще й крім двох розділів ідей було «нуль».

Тому я просто вирізала ці розділи, зберегла їх в іншому файлі і продовжила писати те, що «треба»…але…я вже говорила про свою невгамовну музу?... не пройшло і дня, як я вже писала про парочку Дениса та Аделіни.

Що там по натхненню?

Одного разу в пошуках натхнення та відео для роликів в тік ток, я забрела до Пінтерест і натрапила на відео чоловіка, який п’є каву і він мене прям таки зачарував своєю посмішкою. Тоді я зрозуміла, що це мій Дениско.

Але на жаль, інших відео з ним я не знайшла, а тому для натхнення передивлялась те єдине, що в мене було, зробивши з нього коротенький ролик для соцмереж.

І що ви думаєте?! Через декілька днів моя коліжаночка кидає мені посилання зі словами «Я знайшла твого Дениска». Це був переломний момент в моїй історії, бо посилання вело на сторінку Марко Андре да Сільва, танцівника, бізнесмена, блогера і просто мега позитивного та харизматичного чоловіка, який підкорив мене своєю енергетикою.

Тоді я подумала, якщо танцівник став бізнесменом, то чому мій бізнесмен не може стати танцівником ;-) і того дня я написала сцену, де Дениско запалює на танцмайданчику.

Коли з’явилось відео де він танцює в червоній курточці, я додала до нього українську музику «Ой, Марічко, чічері…» і так народилась сцена, де він збирається в гості до тещі ;-)

Ось так працює моє натхнення і ось так випадковий абзац та випадкове відео з чашечкою (на фото праворуч) стали цілою історією.

Це зовсім не означає, що Марко повний прототип Дениса, але він мій головний натхненник в цій історії.

Я по максимуму намагалась зробити історію веселою та позитивно, хоча її публікація і припала на важкий період, коли над головою кожної ночі літали мопеди, діти спали на підлозі в кухні, а я на телефоні писала, як Аделіна не може пройти митний контроль через прикрасу в пупку.

Довгий час історія була безкоштовною, щоб всі хто додав книгу до бібліотеки змогли її дочитати та трохи відволіктись від трешу навколо. Наразі я поставила її в продаж і мені дуже приємно, що незважаючи на довгий період безкоштовної публікації, ви активно купуєте цю книгу.

А ще приємно, коли ви пишете, що перечитуєте її по декілька разів і купили її навіть після того, як прочитали безкоштовно. Для мене, як для автора це дуже цінно, а як для людини - викликає сльози радості.

Щиро дякую, кожній з вас, за підтримку, покупки, вподобайки та приємні слова.

Навіть просте «Дякую» в коментарях під книгою, є цінним для кожного хто пише, і якщо історія вам сподобалась, не забувайте сказати про це автору. Нас це дуже надихає!

Щось коротко не вийшло ;-)

OEQ-ZE3H тому хто ще не читав, або хоче перечитати.

Я бажаю вам якнайбільше щасливих митей та мирного неба !

Обіймаю. З любов'ю, Ксенія Стрілець ♐