Знаю, що мої пости проходять зазвичай повз увагу. Бо немає в них ані босів, ані мільйонерів, ані довгоногих секретарок... коротше жодної актуальної на цій платформі теми для відпочинку на вечір)))
Та може ви пригадаєте та поділитеся досвідом, що робите у випадках, коли відчуваєте, що вперлися у глухий кут. І робите все правильно (навіть на думку супер-експертів), але результатів не маєте........ аж до крику, до відчаю......
25 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩодо себе, то можу сказати, що коли настає подібне відчуття «впирання у глухий кут», то я просто-напросто влаштовую собі день ліні. До того ж ніхто не застрахований від подібного. Бо якщо машини час від часу виходять із ладу, а мости «втомлюються», то що вже за нас говорити.
Аріда Демоніар, Так, ви цілком праві. Але як запланую собі такий день, так життя одразу підкидає нові неочікувані випробування саме на цей день. І робота стає, так. Але тільки тому, що немає коли підняти голову від інших проблем
Хто сказав, що результату немає? Я знаю купу чудових-пречудових авторів, які не пишуть у подібних жанрах, але їхні книги не гірші за інші) Є навіть по-справжньому класні автори-початківці з цікавими ідеями:)
Ви не маєте йти за всіма, бо такий шлях, бачте, точно матиме якісь плоди. Навіть ті самі автори про "довгоногих секретарок" (пробачте, сподобався вислів, хах))) ) витрачають купу часу на свій зріст, як людини, що пише.
Просто сядьте та подумайте: «А для чого я пишу?». Чесно кажучи, я частенько забуваю й сама, що взагалі тут роблю. Іноді хочеться закричати: «Агов! Я автори-початківець з не дуже ідеальними рукописами, проте я також існую! Гей! Прочитайте мене!». Але враз зупиняюся, розуміючи, що не тільки головне знайти свою аудиторію, що стане наче часточкою Вашої родини, яка підтримає в труднощі. Ви просто маєте усвідомити для чого взагалі пишите. Який сенс несуть Ваші книги?
Пишіть, що заманеться. Що ближче до душі) Не дивіться на інших, бо завжди знайдуться кращі та (ой, ні, не гірші) ті, хто йтиме довшим шляхом, проте досягне вершин.
Результатів немає... Так я також думала, коли хотіла вже закинути цю справу, сказавши: «Мені до вас далечко, любі автори».
Віка Лукашук, Дякую, радію вашій підтримці) про секретарок казала, щоб відсіяти від допису тих, у кого інші цінності) але пост був про життя в цілому. Мабуть, втомилася, а перепочити не маю змоги...
Насправді, є сенс просто опановувати інші платформи. Бо ж тут... краще не писатиму, бо заблокують просто))) Тримайтеся й ви, все буде добре!
"І робите все правильно (навіть на думку супер-експертів)" - поміняйте експертів, експертність яких вам не допомагає, а скоріш заважає) "пости проходять зазвичай повз увагу. Бо немає в них... " - ну, по-перше, це типова пасивна агресія, вона ще нікому не допомогла. По-друге - нащо питати поради, коли "правильна" відповідь вам відома? Не заходьте у глухий кут, ви ж знаєте, де він знаходиться. А якщо вперто туди прямуєте, значить там є щось вам потрібне. Спробуйте написати блог\розповідь, есей про босів, секретарок і мільйонерів. Щоб точно-преточно пересвідчитись, що річ не у тім, кого саме ви призначаєте персонажами. І тоді (можливо) побачите, в чому справа. Але це не точно.
Точно інше - звертайтеся до ваших читачів, а не до авторів. Їх у вас не так багато, як в авторів, які пишуть про босів? У них спершу теж не було тисяч підписників. І ті підписники просто не ваші, ви не будете їм цікаві, поки не пишете про те, що їм цікаво. Тож збирайте ваших. Поштучно. Як всі. Або спробуйте обмінятись аудиторіями. тобто напишіть щось в співавторстві А ще непогано сформулювати, про що, а не "не про що№ ви пишете. Так вас легше буде знайти ца.
Рома Аріведерчі, Люблю ваші коментарі до моїх дописів: в них ніколи немає пасивної агресії та неприхованої іронії й зверхності)))) Але вам, як текстологу, видніше, звісно.
Перепрошую, а ви читали хоч одну з книг, у яких "що завгодно, крім кохання"?..
Їм шоколад і пишу далі. Йду в соцмережі і запускаю рекламу, аби оживити авдиторію. А тоді дивлюся чи стратегія не провальна)))
Ангеліна Кріхелі, Не знаю :-) В мене діти обоє вічно під'їдають мій темний. А молочний "Кіндершоколад" лежить спокійно в шухлядці, чекає, поки хтось із доньчиних подружок в гості прийде.
Вітаю! У всіх нас, письменників, часом буває творчий застій. Особисто я шукаю натхнення всюди: у музиці, танцях, рукоділлі, фільмах, людях... Та найкраще, що допомагає - це відпочинок і читання. А ще, хороша порада - іноді виходити з-за межі комфорту. Тоді народжуються найцікавіші ідеї.
Емілія Зінченко, Тримайтеся...
Я даю собі час. Відпочиваю, щоб набратися сил і нових ідей.
Богдана Малкіна, Я про життя в цілому, а не про книги... Тому над фразою "це не ваше" задумалася...)
Все залежить від мети, яку ви перед собою ставите.
Написати бестселлер, заробити мільйон, розповісти історію, що аж свербить на кінчиках пальців...
Якщо ви про творчість, як бізнеспроект, то не забувайте, що на ринок щоденно виводяться сотні і тисічі продуктів. І лише близько 5% з них досягає успіху.
Якщо ви про творчість як засіб самовираження, то хіба ж усе можна міряти самими лише технологіями?
Оксана Зіентек, Дякую! Так, мене теж рятує вишивання, читання та просто сон. На жаль, не маю такої можливості останнім часом... Все обіцяю собі, що зроблю перерву, а вона не робиться...)
Та усі ми іноді впираємося в той самий глухий кут. Це життя... Й, кажуть, що найчудовіша музика звучить, коли доторкаються до чорних і білих клавіш...Труднощі необхідні, бо вони змушують нас зростати. (погоджусь, в Україні їх хотілося б менше). Знаєте, у Майкла Джексона є більше 190 сольних пісень... а хітами стали десь тут боюсь помилитися, але здається, 15 пісень...
Шаграй Наталія, Дякую за добрі слова...
Ви знаєте, у моїх книгах теж немає ні босів, ні мільйонерів, ні 18+, які так люблять на Букнеті.
Я просто пишу для себе. І мої книги не схожі на інші. Але читачі є. І читають.
Вам треба бути більш активною на платформі. Коментувати інші книги інших авторів, взаємно читати їх. (Звичайно, ті, які до душі).
У мене в бібліотеці 15 книг у процесі від авторів, якими я захоплююся. Кожного дня їх читаю і коментую. Підтримую новачків, пишу їм рекомендації. Взагалі, тут треба, звичайно, наче жити. Тоді й видно віддачу. А просто викласти книгу і чекати коментарів не вийде.
І це я пишу в жанрі фентезі, який на Букнеті не дуже популярний.
А ви молодець! У вас круті книги! І реклама у вас крута на ФБ. І Ютуб крутий!
Так і тут бажано - Букнет типу літтусовки, соцмережі з літератури))) Приходьте, як у товариство, спілкуйтеся під книгами, в блогах...
Не знаю, чи я пояснила це так, як відчуваю.
Тримайтеся, це осінь. ❤️ Все мине)))
Лариса Бондарчук, Я не хочу переставати бути одиначкою)))) А письменництво (без пафосу, просто як є) - то сенс мого життя, а не хобі, без якого можу й обійтися...
Довго вагалася, чи писати коментар. Ангеліно, чомусь у мене відчуття, що ви написали допис не зовсім про книги. Можливо, про "глухий кут" у житті/безсилля у боротьбі?
Я пам'ятаю ваші пости у фб... Якщо вам треба з кимось поговорити — напишіть мені в інсті або фб (не хочу це обговорювати на загал тут). Upd. Написала вам в інсті.
Дар, Так, я не зовсім про книги кажу... і дякую Вам за підтримку!
Пані Ангеліно, не шукайте проблему в собі. На цій платформі дуууууже багато талановитих авторів, які пишуть гарно, цікаво і грамотно. Але їхня творчість не займає топових місць. Їх не помітили, або є якась інша причина чому це відбувається. Однак, від цього вони не перестають бути талановитими. Творіть собі на радість. Ви - молодчинка. Досягли великих успіхів на ютуб, а це вже не мало. Бажаю вам безмежного натхнення і міцного здоров'я.
Вікторія Франко, Дякую Вам за підтримку...
Мої пости взагалі майже не коментують, а там багато довідкової інформації по творам. Що можу порадити, це банальне, відноситись до людей так, як вони до вас. Коментувати творчість інших.Очікувати на взаємність, але не сумувати,якщо її немає. Я вірю в те, що людям повертаються їх вчинки. І якщо ви когось підтримали,то і вас підтримають.
Ангеліна Кріхелі, Вони бачать, що автори вітають іншого автора. Я теж читач й нічого лицемірного в цьому не вбачаю. Мені приємно, коли вітають мене. Просто від самого цього слова, що б за ним не стояло.
Теж спробую свої п'ять копійок вкласти)
Коли геть зупинився і топчуся на місці - пробую шукати нові джерела натхнення. Це може бути музика, відео, певні референси. От просто сісти зі своєю ідеєю, чи історією... Відчути її, замислитися над нею. Ще раз замислитися. Що я хочу розповісти, яким воно буде, а як я це сам бачу... Думати, думати, і шукати джерела натхнення.
Як і пишуть дівчата нижче, відпочинок теж потрібно час від часу собі давати. Інакше від процесу письма може почати буквально нудити))) Тому відволікаємося, думаємо над своєю історією та шукаємо інші джерела натхнення.
Ще варіант (не всім підійде) - заморозити, просто взяти і заморозити річ, ідею, чи навіть книгу, написання якої викликає супротив. Відкласти! Пописати щось інше, хоча б чорновики якісь.
Юрій Гадзінський, Дякую Вам...
Дуже сподіваюся, що моя думка неправильна, але напишу. Чомусь, не можу пояснити чому саме, на якомусь інтуїтивному рівні, відчуваю шалену конкуренцію і заздрість. Кожен автор чи авторка шукають місце під сонцем - і це є нормальним. Можливо (дуже сподіваюся, що ні), це через заздрощі або через небажання бачити успіх інших. Тобто ніхто щиро не порадіє за те, що ти такий молодець, написав гарну і достойну книгу. Твоя книга потрібна тільки тобі.
Особисто для себе я вирішила вимкнути коментування книг і блогів не через те, що я така зла і не терплю критику, а тому, що вчора, наприклад, отримала коментар, що складався із суцільного спойлера - який сенс новим читачам читати книгу, якщо в коментарях вже все розказали - і що буде, і що було, і чим закінчилося.
Моя порада - писати для себе. От просто брати і писати. Коли ти пишеш для себе - ти розповідаєш історію світу. Свою історію. А коли ти намагаєшся всім сподобатися і підлаштовуєшся - це відчувається. Неможливо сподобатися всім. Для когось ти будеш супер талановитим, а для когось "такоє...".
Таша Фрост, Так і є. Тут є певна спільнота. І все навколо неї відбувається... та справа не тільки в цьому...
Спробуйте зайнятися спортом. Розумію, що на фоні всього того, що написано нижче, це може здатися дивним. Але при вигоранні в одній діяльності необхідно зайнятися іншою. А що може бути краще за роботу мʼязами? Особливо для людини, яка завжди займалася розумовою діяльністю.
Ірина Скрипник, Змушена постійно робити певну гімнастику, бо маю серйозні проблеми зі здоровʼям. Дякую за пораду...
Я думаю тут нічого не зробиш. Це певний парадокс. Одних читають інших ні. Хтось з першої спроби може стати популярним, а комусь років не вистачить. Пишіть для душі. Це найкращий варіант.
Лада Короп, Свої і на замовлення озвучую сама, звісно. Бо добре знаюся на ютубі та розвиваю, розкручую канали авторів
Можу виразити свою думку, чому саме я не почала б читати ваші книги (імхо, але так думати можу не тільки я).
Заходжу на сторінку вашої безкоштовної книги. Думаю, що більшість читачів починають знайомство із творчістю нового для себе автора саме із безкоштовної книги. І що я бачу:
1. Жанр "Любовний роман".
Тобто всі інші читачі сприймають вашу книгу як любовний роман, очікуючи прочитати захопливу історію де головна тема — кохання в сучасних реаліях життя (бо це не фентезі і не історичний ЛР) . Цей жанр читати люблю — іду далі.
2. Далі бачу назву "Не в красі щастя". В стилі жанру ЛР. Судячи з назви — можливо, у героїні шрам, або вона дійсно не красуня/або чоловік не красунчик і навколо цього побудований сюжет. Ок, годиться.
3. Обкладинка також стандартна для любовного роману — чоловік і жінка. Стандарт — це не погано, це означає, що я як читач можу легко знайти те, що я хочу прочитати.
4. Теги: "кохання і пригоди", "емоційно і чуттєво", "владний герой та сильна героїня".І тут все в рамках жанру ЛР. Все як я люблю.
Ангеліна Кріхелі, Тоді зверніться до своїх читачів особисто, чи хотіли б вони промо на якусь із ваших книг, яку ще не читали.
Не існує глухих кутів. Є неправильний напрямок. Змініть його. Результати для всіх різні. Одні вважають результатом писати від імені трьох-чотирьох різних авторів; одні вважають результатом називати суперзнавцем мови та філологічних штучок, а відтак кращим автором від інших; для когось результат написати клішовану еротичну історію, приправивши її гарними словами та позами, аби читач "охнув" від захвату; інші вважають результатом писати на декілька фронтів за будь-які гроші... Вірте в себе, Ангеліно. Не очікуйте більшого від тих, хто має менше вас. Хочете викричатися, то будь ласка, звертайтесь) Проблема не у вас і ви це знаєте))
Анна Лященко, Так, скільки людей стільки й бачень.
Я вже два роки без перерви рятуюся читанням на цьому порталі. Прочитано багато, я вже не акцентую скільки грошей було витрачено, в бібліотеці ще чекають понад 600 книг, які хотілось би прочитати. І попри це автори на яких я підписана постійно додають нові і нові історії.
До чого це я?
А, до того, що дуже, дуже ціную оригінальні сюжети. Але буває і таке, що ну зовсім банальна історія типу "бос і секретарка" але написано з таким смаком, чи з гумором, що просто не відірватися.
І звичайно я про те, що руки ніколи не варто опускати. Творити требі і просто необхідно, але вкладаючи в це свою любов і талант. І все буде ОК!
Nataliya Parfenyuk, Тримайтеся. До зустрічі...
Якось я дуже хотів на прийом до одного стоматолога. Спеціаліста порекомендував друг, сказав, що лікар - топ і пломба стоїть вже 100 років, на відміну від інших, що встигли 10 раз покришитися. Хоч до клініки добиратися було дуже товго й напряжно, я загорівся ідеєю потрапити до топового стоматолога. Записався на прийом, відпросився з роботи, добирався важко, запізнився на 5 хвилин. Лікар виявився з характером, у приймальні сказали, що він спізнюків не приймає, без різниці 5 хвилин чи 45. Ну добре, я записався ще раз. Наступного разу приїхав завчасно але мого імені в списку пацієнтів не виявилося. То був мій косяк, я перепутав дати, прийом був вчора. Я розумів, що якщо аж настільки все не складається, то щось точно має бути не так, але перезаписався втретє)) З третього разу я нарешті попав на прийом, але стоматолог сказав, що він більше не ставить пломби, він перекваліфікувався і тепер займається лише імплантами, тож я так і не полікував зуб))
Це я до чого))) Якщо те, чого вам дуже хочеться ніяк не виходить, значить щось воно в тому є. Може не на часі конкретно в цей період життя або таким шляхом ви прийдете до чогось набагато кращого))
Ангеліна Кріхелі, Так, реклама, як варіант. Але, думаю, реклама теж не дасть гарних результатів, якщо в назві не буде боса або чогось типу: "Мене програли в карти", "Мій батько продав мене Йому..", люди часто ведуться на якусь таку дичину))
Ангеліно, прислухайтесь до себе і творіть, що підказує серце. Не треба гнатись за шаблонами про босів і бандитів, не всім це подобається. Читала книгу "Татку (не)відлітай", дуже цікава і не схожа на інші на платформі. Зараз мало часу, тому зовсім мало читаю на жаль.
Бачу, що автори активно спілкуються з читачами у Телеграм. Можливо вам це буде цікаво. Туди можна і посилання на ваш YouTube канал додавати
Галинка, Дякую за пораду! У телеграмі є, в Фейсбуці, і звісно, що на ютубі))) Там дуже активна авдиторія.
Як буде у вас час, повертайтеся, мені завжди цінні враження вдумливого читача...
Вітаю. Я випадково натрапила на Ваш блог. Прочитала і зараз почну знайомство з вашою творчістю. Бо вже немає сил читати про мільонерів, бісів і довгоногих секретарок. Про сюжети взагалі мовчу :)))) Тому приєднуюсь до коментарів, пишіть про те, що відчуваєте і чим маєте бажання поділитись зі своїм читачем :)
Tetiana Ch, Радітиму побачити вас в коментарях до книг.
У перших розділах завжди виписую навмисно банальні ситуації (адже все життя складається з них), а тоді, разом з уважним та вдумливим читачем, починаю розгортати, як листки капусти, душі героїв, приводячи до неочікуваних фіналів... Чекатиму ваші враження та думки з цього приводу))
Якщо ви про письменництво – пишіть про те, що подобається вам. Будете щонайменше отримувати задоволення від процесу.
Якщо взагалі про життя, то й тут працює те ж саме правило — живіть так, що б вам подобалося, не дивлячись на чиюсь думку (в рамках закону, звичайно)))
Анна Лященко, Не тільки про нього. І скоріше не про те, що писати. Бо з цим вагань немає, а принципи є))))) Але дякую, що ви відгукнулися та підтримали...
це - про обговорення ( коментарі) під книгами?
Іра Сітковська, Ні, це про ситуацію в цілому. З книгами та й не тільки...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати