Вітаю, шановні!
Хочу торкнутися такої цікавої теми, як містика. Особисто я в такому жанрі не пишу, лише інколи додаю містичні моменти у свої твори. Але читати полюбляю) Жахи не виношу, та коли сюжет трохи бентежить нерви, то саме воно!
Приклад мого шматочку Босорки:
«Мати простягнула до неї руки:
– Прошу вас, добра жінко, зціліть мого сина, якщо можете!
– Сумніваєшся?
– Ні, – захитала головою мати. – Я чула, що ви й мертвих піднімаєте.
Євдокія розреготалася, ніби каркало гайвороння. Потім допитливо глянула на молоду матір:
– А чи знаєш, чого тобі коштуватиме його зцілення?
– Просіть, що забажаєте! Усе віддам!
– Упевнена? – допитливо поглянула та.
– Та хоч і серце своє віддам, тільки б дитина вижила! – відчайдушно вигукнула Олена.
Босорка знову пронизала її довгим, важким поглядом:
– Я можу продовжити життя твоєму синові за рахунок твого власного життя.
Мати злякано подивилася на чаклунку, такого вона явно не чекала. Їй раптом згадалося, як, лежачи на операційному столі, вона мріяла тільки про те, щоб прокинутися та побачити сина живим, адже лікарі давали лише 50/50 шансів на успіх. Власне життя не хвилювало її тоді, не хвилює й зараз. Вона рішуче заявила:
– Забирайте хоч усе, аби Микитка жив!
Євдокія задоволено посміхнулася.
– Усе не потрібно. Ти встигнеш побачити, як він виросте.
– Я готова! – без вагань погодилася Олена.»
https://booknet.ua/reader/bosorka-dar-zhittya-b424790
Неодноразово чула думку авторів, що не варто чіпати такої небезпечної теми, бо можна собі наврочити. А написати так кортить! Маю сюжет і він буквально виїдає мене зсередини, проситься назовні! Не знаю, що робити. Потребую поради.
А як до цього ставитеся ви?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоя хвиля))) заходьте, почитайте «Знайдені». Бажаю Вам натхнення та містики. Це бентежить!!!
Євгеній Шульженко, Дякую! Неодмінно завітаю!
Моє вітання! Я вважаю, що якби письменники боялися собі наврочити, то світ не побачив би "Мішок с кістками" Кінга, наприклад) Особисто я зараз працюю над дуже делікатною (але не менш містичною) темою і просто відмовляюся переносити події твору на власне життя. Раджу Вам того ж)
Тетяна Олiйник, Дякую =* Я думаю, що Ви можете писати все, що забажаєте. Успіхів та наснаги)
Хто вам сказав, що можна наврочити? Ткніть пальцем і на тій людині наврочу }=)
Пишіть із задоволенням, це дуже класна тема та жанр)))
Дмитро Євтушенко, 100%
У те, що можна собі наврочити - рішуче не вірю, а от містику у творах просто обожнюю. Особливо, коли є елемент таємниці, коли хтось з героїв травить страшні байки, коли в сюжет вплетена якась моторошна легенда, а нам залишається тільки гадати - правда чи вигадка. Це якось так життєво, так "по людськи" =) Відразу хочеться сказати автору "вірю!" Сам чую у повсякденних розмовах про різні "вроки" та "накаркали"/"приворожили". Люди постійно пліткують про всяку містику. Тому, як на мене, це додає твору якогось реалізму та "житєйськості".
Зенгін Грід, Дякую, що пояснили ваше відношення до цього питання! Мiстика теж буває різною, я розумію. Бо лякають усі навкруги наслідками. А про те самі ж тi жахи й розповідають)) Типу казати можна, а писати нi)
Це на ваш розсуд) Особисто я про "серйозну" містику, про реальні історії, навіть розповідати зайвий раз не хочу. Вважаю, що краще не треба туди лізти. А щось "легке", де містика тільки "відтіняє" основну лінію, то можна й написати. Щоб висновки на основі написаного можна було зробити)) Ваш "Дар життя" читала. Історія вразила))
Ніка Цвітан, Дуже дякую за вашу думку! И за коментар щодо оповідання) Саме те й мала на увазі, що краще навіть не лiзти у деякі речі. Як би не кортіло.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати