Доброго часу доби, читачі та автори)).
Як там ваші вихідні пройшли?)) (Пройшли... :_( ). Особисто я писала, співала, прибирала і так по колу. З новин? Тільки що опублікувала нову главу "Моєї мрії", тож приємного читання усім, хто читає книжечку. (Дякую Євгенію Шульженку та Олесі Глазуновій за допомогу з ідеями для написання цієї глави :) ). А також мене уже другий день болить поясниця та бедро. Можливо, тому що я у п'ятницю годину вальс танцювала, не маючи ніякої фізичної підготовки (я на фізкультуру років 6 не ходила _:) ), але то таке :). Це про наболіле.
А взагалі я б хотіла сьогодні з вами поспілкуватися на одну тему. Чи знають ваші знайомі про те, що ви - письменник? Адже нещодавно, для себе проаналізувавши усю картину, я зрозуміла, що із усіх моїх знайомих про моє хобі знають лише деякі члени моєї родини та четверо близьких друзів. І я автоматично поставила собі зустрічне запитання: чому я нікому не розповідала та не розповідаю про це?
Колись, коли я тільки почала публікуватися на Букнеті, а це трохи більше року тому, на це була одна проста причина: я боялася засудження. Саме тому я придумала псевдонім, тому із самого початку на аватарці тут стояло моє фото, де обличчя закрите телефоном (олди можуть ще його пам'ятати :) ), а потім картинки згенеровані ШІ, і я довго не наважувалася завести авторський інстаграм, адже цей розумний додаток би рекомендував його усім моїм знайомим, як би я не намагалася цього уникнути. Зараз впевненості у собі стало набагато більше, але я все одно мало кому розповідаю про свою письменницьку кар'єру, якщо це так можна назвати; хоча більше і не приховую того факту, що пишу, як то було колись. Чому? Чесно кажучи, не можу сказати.
Цікаво почути ваші історії :). Цікаво, я одна така таємнича, чи тут є ще хтось, хто нишком від усіх створює прекрасне?) Я чекаю на ваші коментарі, а сама поки що іду довбити свою кохану англійську :). Усіх люблю та обіймаю, усім до зустрічі :) )))
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнають всі: родичі, друзі, знайомі, навіть деякі сусіди в під'їзді (то мама порозповідала). Я з дитинства любила щось писати, тому моя творчість ні для кого не була секретом. Тобто сам факт того, що я пишу книги й іноді вірші. А от тексти книг мало хто із знайомих читав. Одне моє стареньке оповідання (тут його немає), котре я аж 17 років тому написала і колись в єдиному екземплярі віддрукувала (в інтернеті знайшла друк за вимогою, але того сайту вже немає) читала моя бабуся. Їй сподобалось. Але хіба з бабусі може бути об'єктивний критик? :) Їй все моє подобалось. А ще дідусь часто цікавиться, як там мої книги пишуться, хоча сам він не любитель читати.
Я нікому із знайомих не нав'язую своїх книг, та й дещо некомфортно, щоб знайомі читали. Не перед всіма хочеться відкривати творчу душу. Але й не ховаюся. Використовую справжнє ім'я.
Анна Потій, І як всі ставляться до цього? Нейтрально, чи є й такі, що не розуміють?)
Знали)))
Але це секретна інформація, довелося їх прикопати =D
OlenaSloth, =D
Щодо себе, я ніколи не приховував того, що пишу, але й не скажу що ходив і всім розповідав. Близьким казав, інші, якщо знаходили, то добре, ні той ні. В чому засуджувати? Бо пишу ? Та ну, й без того при потребі знайдуть за що засуджувати при бажанні. Маю псевдонім, бо мені подобається він. Моя ж фамілія така собі, звучить просто і дуже розпоширена - одна з причин чому обрав псевдонім
Owen Wood, Мені подобається ваша позиція)
Ох, не одна ви така таємнича) Спочатку дуже боялась осуду і не конструктивної критики. Маю аккаунт в інст, та тг які ніколи не потраплять в рекомендації моїх знайомим.
Зареєструвалася тут і почала творити. Та пізніше поділилися своїми бажаннями і ідеями з рідними, а вони мене підтримали.
Та шлях вже почала так, як почала, тож подивимось куди він мене виведе)
Анна Тапок, Як і ми у вас ;)❤️
У мене знають всі))) оскільки я майже одразу почала просувати свої книги в сторіз)) не бачу в цьому нічого поганого, тим паче, книги все одно зайдуть не всім) тож чому б не спробувати?) якщо я вже так погано пишу, то все одно нічого не втрачаю. А якщо непогано, значить, і є шанс читачів знайти хоча б серед знайомих.
і скажу, що все виправдалося. У мене є знайомі, які мене читають, але є і ті, які вперто не хочуть навіть пробувати))) та для кожного товару свій покупець, я не перестану так думати)
Арія Вест, Ваша думка звучить доволі ґрунтовно та переконливо). Проте особисто мені ще не вистачає сміливості просувати себе на особистому акаунті перед усіма знайомими. Щось всередині ще таки перешкоджає 乁( ⁰͡ Ĺ̯ ⁰͡ ) ㄏ
Веду інстаграм, тому знають усі)) але не всі розуміють...)
Ханна Трунова, головне, що є ті, хто розуміє!❤️
Та якось особливо не розповідаю. Чоловік і діти точно знають, а інші якщо знайшли мене — то вже їхні проблеми :)
Ірина Скрипник, Хахаххахах, сто відсотків :)
Я особисто не кажу нікому, що я письменник на цій платформі. Знаю лише тільки я, бо я й є майбутній письменник:) Лише моя бабуся, мати та сестра знають, що я буду в майбутньому письменником (і не тільки ним, у мене ще кілька професій буде;)), але про те, що я письменник на Букнеті, коли дізнався про нього 3 січня цього року (разом зі штучним інтелектом)), нікому не розповідаю та нікому не показую. Роблю це, щоб не було непорозумінь у моєї мами. Та взагалі... Моя мама й не читає так зовсім книги, тому й не запрошую її сюди. А я, оскільки читаю книги та їх фанат, вирішив показати себе тут разом з першою книгою "Вірші про природу". Можна сказати, я не палюся, що ніхто про це не знає)))
Стружик Лев, Схоже, тут усі такі таємничі)). І я вас прекрасно розумію)
Не використовую на свою адресу гучного слова "письменник". Я займаюся літературою, тож я просто літератор. Таємниці з цього заняття не роблю. Раніше регулярно публікував у Фейсбуці рекламні пости, але в останні роки кинув, оскільки воно ніяк не впливає на кількість читачів (суто у моєму випадку), а потребує додаткових витрат часу.
Якщо хтось зі знайомих цікавиться, тоді коротенько розповідаю. Якщо не запитують, тоді не лізу.
Сергій Ляховський, Якщо у мене запитують, то також залюбки розповідаю). Але це рідко
Ну що ж мої рідні, а це сестра, мама, та коханий, та його мама знають, що я пишу мама читає, а ось сестра з коханим підтримують вподобайками та коментарем. Мама коханого лише підтримує, бо любить друковані книги. Інколи читаю коханому свої шедеври і висловлює свою думку, в основному хорошу)
Lina Dickson, ❤️
Веду інстаграм, тому деякі таки знають, що я пишу. А в загальному, то про те що я відновила свою творчість знає лише чоловік. До перерви у письменництві знала сестра, і навіть вичитувала мою книгу.
Я бачу, що письменники досить часто не розповсюджуються про свою творчість. Мій випадок про те, що ніхто зі знайомих не читає фентезі, тому й не розповідаю.
Надія Філіпська, Прикол в тому, що детективи люблять читати усі мої знайомі "читаючі люди", але до мого циклу, знаючи, що я пишу детективи, навіть ніхто не доторкнувся. Можливо, тому що моя особа не вселяє довіри, чесно, не знаю ( ͠° ͟ʖ ͡°) ¯\_( ͡° ͜ʖ ͡°)_/¯
Про моє хобі почали дізнаватись аж тепер: мене випадково почали знаходити знайомі у соцмережах, де я вела літературний блог. Мій псевдонім знали через те, що я писала вірші. А зареєструвалась я на Букнеті саме під цим псевдонімом. Усі були в шоці. В мене навіть був конфлікт з близькою людиною. Дехто мене підтримує, одним байдуже... В будь-якому випадку, я зрозуміла, що треба продовжувати писати і менше розповідати знайомим чи близьким, що ви пишете. Не всі вас підтримають, а вислуховувати щодня "їхні поради" не кожному під силу. Цікаво було б якби ваша майбутня книга стала колись відомою, а ваші рідні і знайомі такі: "Це ти автор/ка?" Правда б хотілося побачити їхні здивовані обличчя? )))
Щодо мене, то я навіть думала змінити псевдонім. Але не дуже хочеться, та й вже маю маленьку аудиторію читачів. Тож поки пливу за течією і продовжую творити)))
Тетяна Вітер, Не показуй свій бісер свиням, як то кажуть). Також знаю людей зі свого оточення, які б могли плювати отрутою)). Хоча розумію, що була б готова довго та запекло дискутувати з ними).
Бачу у всіх тут однакова картина, на жаль.
Єва Ромік, Так, на жаль :(. Я думала, що лише я така відлюдна, а виявляється - ні(...
А ні друзі, а не сім'я не знають про моє хоббі. У минулому були певні події, де я вже ділилися своїми думками стосовно мого захоплення щодо написання творів. Саме тоді й зрозуміла, що не варто розповідати про все знайомим або близьким.
Письмо - це моя бульбашка.
Yalset, :)
Дякую за згадку ❤️
Впевнена, що на останньому дзвонику у вас усіх буде чудовий вальс )))
Єва Ромік, Дякую :). Так, стегна) (довбані росіянізми)
Моя сім'я, друзі та знайомі знають про це. Мама, сестра та бабуся "відстежують" мою сторінку на Букнет. Насправді вони просто підписались та й все. Бабуся читає мої книги та питає "А коли буде наступна книга?". А мама з сестрою сказали "Ми тебе підтримуємо, але читати не будемо, тому що нам не подобається той жанр в якому ти пишеш". Чесно й так приємно. Я коли написала першу книгу, то розповіла всім.
Lina Dickson, Моя подруга та подруга мами підписались. Сказали, що почитають, але взагалі не читали. Шкода...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати