Книги від першої чи третьої особи?)
Вітання))
Питання до авторів, ну і читачів теж, книги з яким викладом вам більше подобається читати чи писати?
Я от думаю, як відповісти на це питання...і приходжу до висновку, що, мабуть, мені більше подобається писати від першої особи. Бо так можна передати всю глибину того, що відчуває герой в той чи інший момент. Я ніби влізаю йому всередину і відчуваю його краще. Я люблю передавати саме думки та емоційний стан. А ще так не треба робити багато описів, бо навряд чи герой буде сидіти й у своїй голові описувати якийсь диван))). Ну ви пойняли, описи не люблю робити). Але з іншої сторони, така розповідь трішки вузькувата, бо герой може лиш здогадуватися, а що ж відбувається на емоційному фоні іншого героя), а разом з ним і читач)) Відтак читач дивиться на призму всіх інших дійових осіб лиш через погляд особи з уст якої ведеться розповідь).
Я зустрічала таке, де опис від першої особи йде спочатку від одного героя потім від іншого, ніби як в повторі тільки з різних уст. Чесно, мені не дуже подобається такий формат, бо читаєш по суті одне й теж)). Хоча в мене в одній книзі є оповідання з таким форматом, але воно коротеньке...і скажу вам чесно, то ще й важко робити, бо треба перевіряти, стикувати все...На мій погляд ( але то лиш моя суб'єктивна думка, щодо цього) розповідь від першої особи краще чергувати між героями, один розділ героїня, інший герой розповідає, але не повтор. Вона розповідає, що було сьогодні, він - що завтра...Ну це все, наприклад)) Такий формат я пробувала в книзі "Незвичні історії звичайних людей", зокрема історія перша.
Але, пишу я переважно від третьої особи. От як зараз у своїй книзі "Бути другом", бо мені важливо передати ситуацію всебічно. Тобто, не з уст лиш одного персонажу, а одночасно усіх. так мені здається краще вимальовується картинка і малюються характери. Мабуть, й тому я люблю діалоги, адже там через кожну тезу, можна висвітлити (після прямої мови) ще й думки героя. Бо ж часто так буває, що герой говорить одне, а думає зовсім інше, а відчуває ще щось інше. І щоб передати весь цей спектр, то розповідь від третьої особи саме то.
Але інколи такий мікс може й збивати. От, до прикладу, авторка Юлія Міхаліна теж пише від третьої особи, але в неї кожен розділ написаний лиш від однієї якоїсь особи. Так, значно ширше можна розкрити персонажа ніж в розповіді від перших уст, але й не заплутатися при цьому в думках інших персонажів книги.
А ще ж можна, виявляється, писати від другої особи)). Звісно не до всіх книг можна застосувати такий формат, але він доволі цікавий. Ось вам приклад з книги авторки Наталки Черешні.
Ну а якщо на рахунок читання, тобто які історії більше люблю читати, від першої чи від третьої особи, то тут вже точно не можу дати остаточну відповідь. Бо залежить від подачі, формату, жанру та інших особливостей. От я вже довго читаю книги авторки Лари Роси і в неї завжди усі персонажі передані ідеально). Розповідь від третьої особи, бо ж зазвичай у неї чимало персонажів, і що найголовніше, так як це фентезі, тут описи треба, бо ж світи вигадані, але все це подано часто у формі діалогів, через розмови або ж думки, відтак текст читається надзвичайно легко і стрімко)
А ось інша книга, подана від першої особи "Дофаміновий капкан" авторки Марини Тітової, теж супер. героїня наскільки багатогранна у своїх думках, вона взагалі вийшла дуже чуттєвою, що не зважаючи на те, що розповідь з її вуст, крізь неї добре вимальовується і образ іншого головного героя. Крім того, подача в цій книзі дуже доречна саме від героїні Софії, бо вона більш чуйна ніж головний герой))
І, на останок, не можу не згадати про ще одну книгу "Дім втрачених ілюзій", чесно тут авторка ідеально зберігає баланс між описами та діалогами. Кожен персонаж вимальовується чітко в моїй уяві, його характер, звички, недоліки-переваги, навіть жести та міміку...все уявляю в деталях. Таке рідко зі мною буває, що от прям чітко відчувався кожен персонаж, особливо коли їх багато у книзі. Одним словом раджу прочитати.
Ой, можна ще багато говорити, але вже і так вийшло чимало тексту, боюся, що ніхто не дочитає до кінця=))))) І взагалі, то все лиш мої думки, я не експерт...просто цікаво знати хто і що про це думає, ми ж всі різні, з різними смаками і баченнями)
То від якої особи любите писати ви? А від якої особи читати?
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОй, я пропустила такий цікавий блог, кохана))) Я коли читаю і книга дуже захоплює, майже не звертаю уваги на те, від кого вона написана. Хіба що там реально багато "я". А от писати люблю так, як пишу)) Дякую за згадку❤️
Юлія Міхаліна, Так залежить від книги) інколи здається, що не важливо від якої особи...історія не йде:)) а часом навпаки))
Під твій детективно-любовний формат мені здається супер такий стиль))
Я люблю від третьої особи. І коли події розгортаються не лише біля головних героїв, а й другорядних і навіть злодії. Як в серіалах, змінюється картинка, і ти картинку бачиш загалом. Ти знаєш про якісь події, а герої ні. І читати також люблю такого формату.
Від першої особи історії не люблю, так, як було сказано вище - вузько. Але не так багато авторів, і зараз не лише про букнет, пише від третьої особи. Зазвичай від першої.
Аліна Скінтей, Так третя особа більш різнопланова, особливо коли героїв багато і книга велика по об'єму).
Я люблю від першої якщо гарно передане віднутрішнє віддзеркалення персонажа, особливо якщо історія якась емоційна і ціль її й передати цей стан.
А мені чомусь переважно трапляються історії від третьої)
Дякую за відповідь)
Я колись писала від першої особи, та ще тоді виникала думка, що через це у мене в тексті надто багато внутрішніх переживань моєї героїні. Буквально кожну подію вона обдумує і це постійно я,я,я,я,я.... це все важко. Плюс неможливо описати, що відбувається з іншими персонажами, коли гг немає поруч із ними. Коли пробуєш розділяти текст зірочками *** виглядає доволі дивно, що тут оповідь велася від імені гг, а зараз раптом від третьої особи. Одначе, читала кілька фентезі, написаних від першої особи, і дуже сподобалися. Так що то дійсно треба бути дуже здібним автором, щоб так писати.
На разі обрала для себе найоптимальніший варіант - пишу від третьої особи. Вдало можу описати як і події, що відбуваються безпосередньо з гг (їх у мене зазвичай 2), а тоді й про всіх інших. Баланс, здається, це головне:)
А от щодо другої особи... писати я так не пробувала і не збираюся, читати мені так зовсім не зайшло(
Арія Вест, Ну так)) мені теж здається,що формат першої особи не зовсім простий і не під усі книги підходить. Особливо якщо героїв багато, то важко вивести різносторонню картинку. Але з іншого боку так можна глибше зануритися в те, що всередині героя. Тому теж великі книги пишу від третьої, а якісь оповідання можу й від першої)
Дякую за відповідь
Вітаю! Я автор-початківець, проте вже знайшла свій стиль. В житті я сильний емпат, тож при написанні свого роману "Ідеальна жертва" використовую один з описаних Вами прийомів. Я пишу від першої особи, детально розписуючи що відчуває персонаж, що він бачить навколо себе та що думає в певний момент. Проте мені хотілося, щоб в читача не залишилося "сліпих зон", тож я викладаю події очима трьох головних героїв. Мій читач не буде перечитувати раз за разом одну й ту ж сцену від трьох персонажів, таким прийомом я прагну розкрити подію, збільшити кут огляду так би мовити. І викладаю події так, щоб загалом весь текст виглядав гармонійно та читачеві не здавалося ніби він читає три різні книги)
Софія Дудник, :))
Цікаво.. не задумувався коли читаю. Ну, в сенсі, як мені зручніше читати.
Але коли я пишу, то від третьої особи про головного героя та всіх, хто навколо нього. Можу деякі глави писати, переключаючись на іншого героя.
Оце ви добре підняли темку)
Євгеній Шульженко, Дякую за відповідь)) теж можу інколи перемикатися, але стараюся контролювати))
Усе залежить від майстерності автора. Коли занадто багато "я", в мене починає дьоргатися око...)) Тому віддаю перевагу третій особі. Одначе це не означає, що перша особа погана.
До речі, якщо третя особа, то це не означає, що ми можемо вести розповідь відразу від всіх персонажів) Це залежить від виду наратора. Краще все ж вибрати одного персонажа й вести через нього розповідь. Але це залежить від історії, звісно ж...)
Євгеній Шульженко, Хах) Буває)
Не принципово, на розсуд автора. Головне, щоб не було так, що кожну главу розповідає новий герой. Як бачу книги, де в змісті глави підписано Ганна/Вася/Лючія/Марина/і Хз хто там ще, так обходжу такі книги стороною
Ірина Скрипник, Я все розумію ♥️
Через то й цікавлюся кому як подобається:)
Читаю все, аби подобався сюжет/ідея/герої))) Проте більшість улюблених творів, які читала — від третьої особи) А от сама писати люблю більше від першої особи чомусь) Мабуть, від того, що хочу максимально пережити історії, що пишу, відчути героїв і розуміти їх душі)) І це, ймовірно, у мене трохи виходить, якщо ти так чуйно відгукуєшся про мою книжечку:)) Дякую за згадочку))))
Марина Тітова, Дякую,Мариночко за відповідь))
Так, напевно, через першу особу краще відчувається герой))
Я й від першої писала, хоча вклинювала туди й третю - в Лукомор'ї. Коли говорила Лєрка - від першої, а от Колвін - від третьої)). Вся трилогія так написана. Але потім перейшла на третю, бо так реально легше подавати описи вигаданих світів)) Мабуть, дійсно все одно від якої особи, якщо написано цікаво. Мені - то точно))
Дякую за згадку, сонечко!)))
Інна Турянська, Дякую, сонечко!)))
Раніше писала виключно від третьої особи, а зараз експериментую відразу в двох романах - роблю вставки від першої на тлі основного тексту від третьої. Читаю і так і інакше, аби було добре написано. Від другої не люблю ні писати ні читати.
Єва Ромік, Дякую за відповідь,Єво)
для мене не важливо як саме написана книга, аби сюжет був цікавий. А коли пишу, то частіше від третьої особи, але всодно стараюся акцентувати увагу на одному герої. Аби не одразу відкривати справжні почуття і емоції других героїв.
Анна Тапок, ♥️
Які ж гарні візуалізації))) Зависла.
Для мене важливо, щоб було цікаво, а особа не має значення.
Олеся Глазунова, Так)) а ще помагає мені замінювати деякі описи)) показав і чистий спокій:)))
Дочитала до кінця)) Усе залежить від книги і настрою, головне щоб сюжет та герої захоплювали. А писати я поки пробую і від першої, і від третьої, тому ще визначаюся як мені легше. Але зрештою формат залежить від книги, на мою суб'єктивну думку. Все буде так, як сюжетна карта ляже))
Тетяна Вітер, Так-так)) дуже багато факторів і всіляких допоміжних але))
Дякую за відповідь ♥️
Читати я люблю і від першої особи, і від третьої, а ось пишу завжди від третьої, ніколи не побувала інакше. Я завжди оповідач)
Інна Турянська, )
Я пишу від третьої особи і читати більше люблю від третьої.
З другою поекспериментувала, було прикольно, може, повернуся до того формату. Так, він не популярний, але то не аргумент:)
Дякую за згадку))
Інна Турянська, ❤️
Я люблю писати від першої особи, часом від різних персонажів, але намагаюся мінімально використовувати повтори, адже дійсно це не зовсім цікаво.
Буває, що й від третьої пишу, але рідкою.
Читати все одно який формат, аби цікаво було)))
Анітка Санніфео, Дякую за відповідь)) інколи повтори потрібні)) щоб відчути ситуацію вірно, але якщо вони прям цілу книгу, не знаю))))
Думаю залежить від історії, від якої ближче відчувається так і пишеться.
Теж читаю різне.
♥️
Люблю писати від третьої особи, як і читати)) Але можу і від першої особи написати)) Чи взагалі і від першої і від третьої в одній історії) Цікавий мікс)))
А от від другої важко сприймати...
Дмитро Євтушенко, Ого)) я рідко таке зустрічаю, якщо чесно)) тому немаю з чим особливо порівняти)
До кінця дочитала)))
Мої думки перегукуються з вашими у плані написання, теж не дуже полюбляю писати описи, але все ж навчилася дозовано і ненав'язливо подавати їх від першої особи) Пишу в основному від першої особи, бо люблю пропускати героя через себе, разом проживати пригоди. Але дуже багато у мене залежить від самої історії. Деякі просяться писатися від третьої, то хто я така, щоби їм відмовляти?)))
Ну і одну для печворку маю від другої особи, так що повправлялася в усіх можливих)))
Читати абсолютно неважливо, аби лишень текст був гарно написаний, а сюжет захоплював. Хоча читати саме чужі майстерні описи, як у Володимира Забудського чи Оверлорда - обожнюю)))
Тетяна Овчіннікова, О... розумію,тоже хочеться дивитися крізь пальці на перші книги))) але то ж нічого, головне, щоб не навпаки:))
А про Забудського читала мабуть від Ханни Трунової, що гарно пише)) єдине, що поки спиняє об'єм і брак часу)) але я пам'ятаю,про його книгу)
Я люблю писати і читати лише від третьої особи. Від першої здається, що споглядаєш на події крізь замкову шпарину. Хоча інколи талановитим авторам вдається добре розписати почуття ГГ і його точку зору, що часто допомагає розповідати історію так, що зпершу здається одне, а в кінці книги виявляється зовсім інше.
Але це все моя суб'єктивна думка)))) Нікому її не нав'язую.
OlenaSloth, Так, дякую за відповідь))
Погоджуюся, що третя особа більше передає), а перша інколи передає глибше)).
Але якщо героїв не багато, то думаю формат 1 особи цілком хороший. Якщо багато, тоді все складніше))
Дякую за думки
І перша, і третя особа - мої фаворити, якщо так можна сказати)))
Але, думаю, неважливо, від якої, головне - щоб було цікаво )))
Лариса Бондарчук, Так)) інколи герої самі керують і підказують від якої особи передати їх історію)
Особисто я люблю писати від першої особи і читати теж, але маю книгу і від третьої особи. Точніше це одна з моїх найперших книг))
Вікторія Вецька, Дякую, що поділилися)
Писати від першої до ближче до авторського серця мабуть:))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати