Соломія Крушельницька та... єті

Вітаю усіх!

Ви вже познайомилися з Софією Перлиною та її родиною. Прийшла черга завітати до родини головного героя роману «ЯК Я ЗАКОХАЛАСЯ В ЄТІ».

Мама головного героя – оперна співачка, яка гостролює світом.

Жінка мріяла, що донька успадкує її талант та піде її ж стежкою, але Соломія обрала інший шлях. Поліна Острозька назвала свою донечку на честь відомої української співачки Соломії Крушельницької.

Соломія Острозька – сестра головного героя.

Минулого разу ми вже дізналися цікаві факти з біографії АЙСІДОРИ ДУНКАН. Сьогодні ж прийшла черга оперної співачки.

Соломію Крушельницьку досі вважають неперевершеною оперною дівою, яка перетворювала кожну виставу на неповторне мистецьке явище. Про неї знав весь світ. Свої особисті концерти вона завжди закінчувала українськими народними піснями. Співачка завжди наголошувала, що вона українка.

У 1904 році композитор Джакомо Пуччіні в міланському театрі «Ла Скала» представив свою нову оперу «Мадам Баттерфляй». Прем'єра провалилася, оперу освистали. Пуччіні був приголомшений цією невдачею, але друзі умовили його переписати оперу і запросити на головну партію Соломію Крушельницьку. І коли на сцені театру «Ґранде» в Брешії відбулася прем'єра оновленої «Мадам Баттерфляй» із Крушельницькою – це був тріумф. Артистів і самого композитора 17 разів викликали на сцену і осипали оваціями! Зворушений Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

Попри шалений успіх, Соломія ніколи не забувала, що вона українка. Усі концерти незмінно закінчувалися українською піснею, творами Лисенка, Людкевича, Вахнянина. А коли в 1899 році її запросили виступити перед царською родиною, не проминула нагоди проспівати кілька українських народних пісень. А на запитання Миколи ІІ, якою мовою вона співала і про що пісні, відповіла французькою, що це її рідна мова.

У співачки було багато шанувальників і тих, хто наважувався просити її руки. Серед них – адвокат Теофіл Окуневський, аптекар і меценат Іван Білинський, і навіть, подейкують, Федір Шаляпін. Але заміж Крушельницька вийшла лише в 1910 році – за мера італійського містечка Віареджо адвоката Чезаре Річчоні.

У зеніті слави Соломія залишила оперну сцену, проспівавши востаннє в неапольському театрі в улюблених операх Ріхарда Вагнера «Лорелея» та «Лоенгрін». Кілька років вона ще виступала з камерними концертами. У 1939 році, за два роки після смерті чоловіка, приїхала до Львова у гості до сестри. До Італії більше не повернулася.

У Львові Крушельницьку застав початок Другої світової війни. Виїхати вона не змогла. «Совіти» насторожено сприйняли «іноземну штучку»: її квартиру націоналізували, лишивши їй із сестрою одну кімнатку на другому поверсі.

На довгий час зірка світового масштабу лишилася без роботи й засобів існування. За кордон її також не випускали, хоча вона просила дозволу повернутися до Італії. Громадянство отримала лише після того, як дала дозвіл радянській владі продати її розкішну віллу в Віареджо – самій співачці від цієї оборудки дісталися копійки.

На сцені Одеської опери відбулося 35 вистав за участю Крушельницької.

В Одесі Соломія виступала не лише на оперній сцені, вона брала участь у благодійних концертах, де співала здебільшого українські пісні. Ці концерти мали у одеситів не менший успіх, ніж опери.

Одесити навперебій запрошували Крушельницьку у гості. Одного разу хтось із них приніс «Кобзар» і спитав співачку, чи знайома вона з цією книгою. І Крушельницька, трохи усміхнувшись, замість відповіді почала напам’ять читати поему «Кавказ». Вона робила це так натхненно, що хтось із гостей навіть запропонував написати оперу на цю тему. На згадку про перебування в Одесі, Крушельницька зробила кілька фотографій у фотоательє на Дерибасівській. Досі на цьому будинку меморіальна дошка.

Чи вважаєте ви, що діти мають йти стежкою батьків?

Не пропустіть новий розділ «ЯК Я ЗАКОХАЛАСЯ В ЄТІ». о 18.00.

Із Одеси з любов'ю ;-)