Айсідора Дункан і… єті

Доброї пори доби усім, хто завітав до блогу!

Сьогодні хочу розповісти вам кілька фактів про відому танцівницю Айсідору Дункан, на честь якої було названо матір головної героїні роману "ЯК Я ЗАКОХАЛАСЯ В ЄТІ".

Якщо вам нічого не говорить це ім'я, то думаю, що слова «модерн» та «контемпорарі» (контемп) ви чули. Айсідора Дункан або ж Ізадора Данкан (як цю жінку знають у Америці) була талановитою жінкою, яка дала початок цим танцювальним напрямам. Особливість її танців полягала в тому, що вона змінила обтислу балетну «пачку» на вільну зручну туніку, зняла пуанти та танцювала виключно босоніж. Танець був чуттєвим та демонстрував почуття, внутрішній світ та переживання танцівниці, він міг швидко змінювати настрій та не підкорявся жодним канонам і правилам. Важливою була пластика та чуттєвість. Людина мала танцювати з душею.

Жінка називала себе «залізною машиною, яка мчала до слави». Вона була відомою, але чи була щасливою?... На жаль, Айсідора мала тяжку долю. Єдиним, що підтримувало, надихало та додавало сил, був танець та її вихованці.

Дункан була дружиною заможного чоловіка, який виконував будь-яку забаганку дружини. Айсідора мала школи танцю у багатьох країнах. Жила у розкоші та купалась у славі. Але саме «залізна машина» стала фатальною у її житті.

На фото Айсідора Дункан зі своїми рідними дітьми (також жінка стала прийомною мамою для 6 дівчат, які продовжили її справу). Коли машини тільки почали з'являтись у великих містах, та були, швидше, виявленням розкоші, ніж засобом пересування, чоловік танцівниці одразу придбав цього «залізного монстра». Айсідора була досить просунута жінка та захоплювалась технічними новинками. Вона їздила на автівці по місту, діти з нянею могли відвідати Айсідору у будь який момент. Одного дня жінка попрощалася зі своїми янголятками та посадила їх до автівки. Невдовзі Айсідора почула жахливі крики та галас. Її серце підказувало, що сталася біда... Водій не впорався з керуванням машини, яка розбила огорожу та впала з мосту в річку. Тоді автомобілі були не тільки дорогими, але й дуже важкими. Автівка моментально пішла на дно, ховаючи у водах Сени життя дітей Айсідори...

Жінка дуже важко перенесла загибель дітей. Вона намагалася покінчити життя самогубством, припинила спілкування з чоловіком, у профілі якого бачила своїх янголят. Коли Айсідора знову хотіла звести рахунки з життям, її зупинила учениця, яка попросила не лишати її сиротою та не позбавляти любові. Це подіяло. Дункан з головою занурилася у роботу. Вона прийняла запрошення та поїхала до далекої росії, аби там зустріти нову любов (саме любов, а не кохання).

На одному з концертів, де вона танцювала з довгим червоним шарфом (ох, вже ці шарфи), в образі богині Автори, за лаштунки з великим оберемком квітів до неї прийшов золотоволосий чоловік, майже хлопчик, з дивовижно привабливим обличчям. Пізніше про них будуть писати таблоїди багатьох країн світу: «золотоволоса голова та босоніжка». Так почався роман Айсідори Дункан з молодшим на 18 років Сергієм Єсеніним. Зустріч призвела до офіційного шлюбу, але чи був щасливий?...

Айсідора не знала російської, її словниковий запас обмежувався двадцятьма словами, а Сергій принципово не бажав вчити англійську.

Їх поєднувала мова кохання, а розлучила «руська душа». Айсідора усіляко намагалася згладжувати гострі кути, вона була для Сергія, швидше, мамою, ніж коханою дружиною. Але жодній жінці не сподобається, коли п'яний, як чіп, чоловік буде змушувати її танцювати перед такими ж хмільними друзями. Дункан не сприйняла вираз «б'є – значить любить» та після того, як Єсенін вкотре підняв на неї руку, поїхала, хоча частина її серця лишилася з ним. Айсідора потім напише книгу про свого чоловіка. Звістка про смерть Сергія застане Айсідору за кордоном. Ще одна втрата, ще один шок, але жодної сльозинки.

Айсідора загинула у 50 років. Вона мала любов до довгих шарфів, які завжди надягала у будь-яку пору року. Вона подолала страх до машин (більше 10 років не сідала до автівок, користувалась літаками, пароплавами, потягами), але саме автівка стала причиною її смерті.

Довгий шарф Дункан потрапив у колесо машини, а коли та швидко рушила, шарф здавив горло жінки...

Айсідора неодноразово відвідувала Київ, Одесу.

У Одесі давала концерти, які викликали захоплення та обговорення. Ніхто не лишався байдужим. Кілька разів Айсідора зупинялась у готелі «Лондонская», який і досі знаходиться на Приморському бульварі, де будуть гуляти герої роману. Досі є номер, де зупинялась танцівниця. У музеї готелю можна знайти особисті речі Айсідори Дункан, які досі збереглися.

Героїня, яка у творі «ЯК Я ЗАКОХАЛАСЯ В ЄТІ» має ім'я Айсідора, так само, як і відома танцівниця, отримала від життя ляпас, але їй пощастило, що на її шляху зустрівся той, хто зміг її підтримати.

Не пропустіть розділ о 18.00. Оновлення щоденні.

Як ви вважаєте, чи можуть невдалі стосунки відбити любов до дитини? Якщо у своїй кровинці жінка бачить риси того, хто її принизив та забрав віру у себе.

Із Одеси з любов'ю ;)