До найтеплішої пори роки залишилось трошки більше тижня, а це значить, що зовсім скоро на нас чекають спекотні довгі дні й теплі короткі ночі, мандрівки на природу, канікули, відпустки і ціле море захоплюючих пригод!
Якщо ж вам не сила чекати літа, то можете пірнути в нього прямо зараз, на моїй сторінці, де ви можете почитати збірку "Останній яблунівський тиранозавр"! Усі оповідання в ній — саме "літні", тобто теплі, легкі. А ще тут дуже багато пригод, гумору, атмосфери села та канікул.
Головні герої, хлопці із села Яблунівка років одинадцяти, Вадим та Гришка ну просто не можуть сидіти в хаті і постійно шукають собі якісь розваги та пригоди. А хто шукає, той завжди знаходить. Тому нашим героям сумувати просто ніколи — вони можуть придумати собі гру на стадіоні, кращу ніж будь-яке шоу по телевізору, знайти магічну річку, у якій замість риби водяться фірмові кросівки (головне тут — правильно прикормити).
Або ж натрапити неподалік колгоспного поля на величезного тиранозавра. Прямо такого, як у фільмі «Парк юрського періоду»! Що це? Звідки він у селі? Це сон чи реальність?
І це — лише квіточки. Далі буде. Більше пригод, більше гумору і більше літа, безкінечного літа. Тому підписуйте на мою сторінку, щоби почати літо прямо зараз!
Деталі — тут:
«Останній яблунівський тиранозавр»: Вадим та Гришка ідуть на поле, «позичити» там молодого гороху. Але їхнє заняття перериває потужний рик. Звідки це? Що це? Це так схоже на рик тиранозавра. Але звідки він біля села?.. Чи це все не сон?
«Сам собі телевізор»: Це історія про те, що фантазія врятує завжди. У вас зламався ваш телевізор і ви не знаєте, як себе розважити? Не біда! Герої оповідання покажуть приклад — вони вирушають на шкільний стадіон і влаштовують таке собі шоу, після якого телевізор уже можна і не ремонтувати.
«Хлопці не винні»: У Гришки з’являється прикольний пес — меткий, проворний і надзвичайно розумний. Але в нього є одна особливість — він дуже, ну прямо дуже-дуже любить їжу. І перед нею він готовий на все. Подібне захоплення кудлатого улюбленця хлопця втягує власника та його друга Вадима в одну не дуже приємну історію. Яку саме — читайте в оповіданні.
«Ніколи не жартуйте з яблунівськими бджолами!» Ця цікава і дещо містична історія сталась з Гришкою, коли той вирішив трошки «взяти» металу в одному із «безлюдних» дворів. Усе йшло добре, аж занадто — біля «скарбу» ані душі, ніде жодного пса, огорожа невелика. Усе, що треба, дочекатись ночі і почати діяти. Ніщо не перешкодить набити повний мішок різним, нехай і ржавим добром — псів у дворі справді немає, сторожа також, з живих істот — лише бджоли в десятку вуликів. А що комашки можуть зробити?
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, скоро літо, а планів ще немає, ще й книга моя недописана...Треба писати, писати і ще раз писати;) Натхнення вам!
Обожнюю літні історії, а про село взагалі читати тільки в задоволення)))
Сергій Ляховський, То молодці, що так мотивують вас писати))) Лінька якраз піде;)
Завжди захоплювалася авторами, які пишуть про дітей і для дітей. Для цього потрібно самому не втратити свою внутрішню Дитину. Щиро бажаю розвитку Вашим творам та гарного літнього відпочинку!
Ріна Март, Дякую і вам
Натхнення вам!
Dianka Sagura, Дякую, і вам)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати