Привіт всім. Я вирішила до своєї третьої річниці на Букнет, яка буде 25 квітня розповісти про свої вже написані книги. Сьогодні я вам розповім про книгу “(Не) торкайся мене”. Ця книга є моїм особистим експериментом. Чому? Бо це єдина книга написана мною у жанрі еротика.

Прочитавши декілька книг у жанрі еротика на цьому сайті, я подумала, а вийде у мене написати книгу у цьому жанрі? У мене було дві спроби, щоб її написати. І друга таки вдалась. Цей експеримент вдався. Зараз я в цьому переконуюсь кожен день, бо переглядів кожної глави багато (їх у книзі 26), а скільки бібліотек назбиралось, то взагалі шок для мене. Бібліотек 704. Ця книга скоро буде найпершою серед бібліотек всіх моїх книг. Але є ще одна книга за такою ж кількостю бібліотек книга “Ти тільки моя”.

Коментарі під книгою приємні. Звичайно розкритикувати книгу можна. І при чому легко. Бо це моя одна з найперших книг, яку я написала, тобто четверта.

Ця книга про дівчину Ніколь, яка тільки но закінчила школу та успішного бізнесмена Марата.

Анотація

Він з’явився у моєму житті несподівано. І перевернув його з ніг на голову. Він робив мені компліменти і називав мене особливою. Але ця казка потроху починала закінчуватись. Тепер я боюсь того, що раніше так любила. Я його боюсь і люблю одночасно. І нічого з цим не можу зробити.

У тексті є: владний герой, різниця у віці, складні стосунки

Фрагмент першої глави

Я не помітила як до мого столика хтось підійшов. Я подумала, що це моя подруга, та коли я підняла голову, то побачила якогось чоловіка. Він виглядав солідно. Одягнений у білу сорочку і джинси, його красиві туфлі відполіровані до блиску, а на його лівій руці красувався дорогий швейцарський годинник, хоча звідки я можу знати як виглядають швейцарські годинники? Я їх ніколи не бачила.

- Можна скласти вам компанію? — запитав він і посміхнувся.

- Я взагалі чекаю подругу... хоча — я подумала, що вона вже не прийде — а чому б і ні, сідайте

- Дякую — він знову посміхнувся — що ж така красуня сумує?

Я спочатку не зрозуміла до кого він звернувся, а потім зрозуміла, що це він мене назвав красунею, це так стало приємно.

- Домовилась з подругою зустрітись, але вона на дзвінки не відповідає... мабуть не прийде

- Довго ви вже її чекаєте?

- Хвилин зо тридцять

- Ого, дійсно довго... я вас не запитав, як вас звати? — чоловік знову посміхнувся

- Ніколь — сказала я і непомітно посміхнулась — а вас?

- Марат

Цікаво, що цей солідний чоловік забув в цьому ресторані. Я так розумію по його вигляду він може собі дозволити більше.

Запрошую всіх до прочитання цієї книги. Всім гарного та мирного дня.