Привіт, вітаю вас зі святом! Пропоную вашій увазі цікаву добірку книг різних авторів і жанрів :) обирайте свою цитату і переходьте до прочитання книги!

Цитата 1

— Цікаво-цікаво, — я теж усміхнувся. — Який же тип жінок мене, по-твоєму, цікавив?

— Ну, такі, “інстадівчата”, — сказала вона замислено. — Які стежать за собою, ходять на різні тусівки і потім всім про це розповідають….

— Такі годяться тільки для ролі коханок, коли ти не закоханий, — я знизав плечима. — Я не святий, не скажу, що ні з ким після смерті дружини не спав, є фізіологія… Але такі почуття до когось в мене дійсно вперше за довгий час.

— Мені дуже хвилююче це чути, — прошепотіла вона. — Хочеться виправдати твою довіру. І Катину теж…

— Тобі не варто нічого виправдовувати, — я пригорнув її до себе. — Просто будь поруч… 

"Не зрадь мене", — додав я подумки...

****КНИГА ТУТ****

ЦИТАТА 2

Я підійшла до столика, за яким сидів самотній чоловік у дорогому діловому костюмі. Побачила, що перед ним стоїть порожня  чашка з-під кави, на автоматі взяла її і вже збиралася йти, як він схопив мене за руку. 

— Ти що, глуха? — запитав сердито. 

Подібних випадків було багато, і інші дівчата практично не реагували на грубіянів, але я ще не встигла до них звикнути, та й день у мене був не найкращий… В голові запаморочилось, я мало не впала, і все ж змогла утриматись на ногах. 

 — Ви ще щось хотіли? — старалася говорити ввічливо і навіть усміхатися, хоча голос тремтів. 

— У мене мала бути серйозна ділова зустріч, а ти зіпсувала мені настрій, — продовжив він, а потім чомусь подивився мені за спину. — Чорт… Ану йди сюди, будеш відпрацьовувати, і тільки посмій щось сказати, тоді я зрівняю цей ресторан з землею, — на цих словах він несподівано притягнув мене до себе і поцілував…

****КНИГА ТУТ****

ЦИТАТА 3

 — Ти тут, Максе? 

Я взяв її за руку і завів до своєї кімнати, прикриваючи за нами двері. Зазирнув їй в очі, а потім подався вперед і швидко торкнувся губами її губ, буквально на одну секунду, і одразу ж відірвався від неї:

— Скучив за тобою, — я тримав її за руку і не відводив погляду від її очей. — А тепер буду ще більше скучати…

— Ти повертаєшся назад, за стіну? — вона стривожено поглянула на мене. 

— Я переїжджаю до будинку Алекса і Алана, — я зітхнув. — На Алана був скоєний замах. Алексу хотіли надати охорону… Ну, ми домовились, що цією охороною стану я. Пощастило, що Алан підтвердив, що я цілком придатний для цієї роботи.

— Ну тоді ми зможемо все одно бачитися тут, в університеті, — вона полегшено зітхнула. 

— Так, але треба бути обережними… А ще я дізнався деяку інформацію, але не хотів би підставляти Алекса, як мого інформатора, — я зазирнув їй в очі. — Мені потрібна твоя допомога… Алан теж все знає, він скоро матиме повідомити цю інформацію тобі. А ти маєш її записати і передати нашим. Бажано, щоб прослушка була привʼязана до місця, а не до тебе.

****КНИГА ТУТ****

ЦИТАТА 4

— Але чому ти зрадив мене? — зірвалось з моїх губ питання, яке не давало мені спокою увесь цей час. 

— Якщо ми підемо до психолога, то, можливо, ти дізнаєшся і зрозумієш, — він зітхнув. 

— Добре, якщо ти про все розкажеш психологу, нічого не приховуючи, і я буду це чути, тоді я згодна, — я кинула речі, які тримала в руках, на ліжко. —  Але це ще не значить, що я точно залишуся з тобою. Я тільки спробую у всьому розібратися, а там буде видно. 

— Я і сам не впевнений, що ми точно будемо разом після всього, — замислено сказав він. — Але я хочу розібратись. І ще більше хочу, щоб ти зрозуміла мене.

****КНИГА ТУТ****

ЦИТАТА 5

“Що ти будеш робити, якщо вагітність підтвердиться?” — запитав Даня. 

"Вона не підтвердиться. Я впевнений в цьому." — відповів я, а потім додав: "Як ти сам?"

“Ти переживаєш, чи я не жалкую, що забрав до себе твою дружину?”

"Ні, я інше спитав. Уважно перечитай повідомлення, певно, злість на мене не дає тобі адекватно оцінити ситуацію, Даню." 

“Я зовсім не злий на тебе, — відповів він. — Скоріше мені тебе шкода. Ти зовсім заплутався.”

"Напевно," — врешті-решт відповів я. 

“Шкода, що через все це страждає Ксю. Вона дуже хороша…”

"Ти серйозний щодо неї?" — все ж запитав я. 

Закусив губу. Серце забилось частіше. Я не знав, чи хочу знати правду. Бо якщо Даня зараз скаже, що так, я не знав, якою буде моя реакція.

****КНИГА ТУТ****