Знижки, подарунки та новини❤️

Привіт, мої любі❤️

Не можу не поділитися з вами новиною про те, що фантастична новинка від Богданки, уже надійшла у передплату❤️ Я вже знаю, що відбулося далі, а якщо ви ще не читали додатковий розділ – мерщій купуйте за найнижчою ціною та зустрінемося у коментарях під книгою для обговорення усіх цих шалених подій❤️

— Данко! — Жанна взяла мене попід руку, змусивши спуститися з небес на землю. ЇЇ подруги уже не було.
— Здається, мені дехто сподобався…
— Справді? — й без того щаслива кузина розвеселилася ще більше. — І хто ж?
— Він, — показала пальцем на мотоцикл і змовницьки всміхнулася. 
— О, ні, сестро, забудь, — серйозно промовила Жанна, припинивши усміхатися. 
— Чому? Він викладач? — симпатичний брюнет справді був аж занадто дорослим як для студента. — Це той Ясін?
— Ні, Натан — магістр, уже випускник. І він з Юлькою.
— З Юлькою? — перепитала, намагаючись пригадати усіх, з ким сестра мене сьогодні познайомила. Стало трохи сумно, однак надії я не втратила. Мало які стосунки у нього з дівчиною. Можливо, вони скоро розійдуться і я все-таки матиму бодай якийсь шанс стати поміченою.
— Ага, з Бродською. Тією, що вестиме в тебе інформаційні технології.
— Справді? — ошелешено перепитала, заочно ненавидячи цю жінку ще більше.
— Ага, ще з першого курсу. Там у них все серйозно. Навіть не приховують своїх стосунків. У тебе нуль шансів.
— Та зрозуміло, — я погодилася. Якою б милою я не була, а проти дорослої жінки шанси наближені до нуля.
Натан. Яке гарне та рідкісне ім’я.

Чужа іграшка

Також моя книга "Її таємниці" переходить Sy1Mw9ky на щоденні оновлення. Наближаємось до найболючішого та найважчого моменту (так-так, якщо ви гадали, що усе погане ми вже знаємо, то запасайтеся серветками, адже попереду ще чимало сліз). Тому запрошую в опівнічне продовження, де Ноа, як завжди, залишатиметься ідеальним чоловіком для неідеальної жінки❤️

Її таємниці
Я прокидаюсь на порожньому ліжку. Світло, що ллється із незашторених вікон, ріже очі, змушуючи зажмуритися, та відкинувши ковдру, зіпʼястись на ноги. Прислухаючись до звуків, що панують у старому будинку, я чую шум води, який долинає з відчиненого вікна, чую шум вітру… але не чую Рейни. І ця тиша змушує мене хвилюватися. Тому натягаючи на ходу штани, виходжу зі спальні…
Знаходячи лиш порожній будинок.

Про Палку ненависть можна говорити довго, адже всі ми любимо Антосика, а також полюбили й Квіточку... тому скажу лиш, що уже завтра о 23.00 між цими двома запалає. Тож додавайте книгу до бібліотеки, зазирайте до оновлень та пишіть свої думки і припущення у коментарях, а вже завтра ми дізнаємось, що ж такого приховує пан Адвокат і чому так насторожено ставиться до Квітослави❤️

Ну і знижечка (я нічого не можу вдіяти з тим, що забагато всього хочу вам розповісти).
Сьогодні діє знижка на одну із найпопулярніших моїх книг "Крига". Історія студентки та викладача, які ненавидять одне одного, ладні піти на все, аби їхній опонент вилетів із університету, але у цих прагненнях вони опиняються у геть інших ролях.

– Гліб Анатолійович, нас з вами нічого не пов’язує. Не перетворюйте секс на щось, що повинно вас чи мене до чогось змусити. Це було взаємне рішення, ніхто ні про що не шкодує. Але не треба приписувати звичайному процесу, якому більше, ніж людству, роль того, чим воно не є. У вас своє життя, у мене своє. Було добре, але це не означає, що ви тепер відповідаєте за мене, або повинні опікати. Я сама погодилась, тож жодних претензій, жодного шантажу надалі. Але це ніяк не повинно впливати на наші взаємини у стінах університету. А тепер, пробачте, та мені справді час збиратися.

– Ти ще скажи, «Дякую, Гліб Анатолійович, ви природжений дефлоратор» – якось ображено сказав він, виходячи з кухні.

– Не знаю, Гліб Анатолійович, природжений чи ні. У мене досвіду у цьому питанні немає, але якщо так потрібно – я досліджу цю тему і після канікул надам вам результати дослідження у видрукованому вигляді.

– Марта, – він розвернувся, і поглянув на мене з такою люттю, що я бажала розчинитись у повітрі, – Ти можеш хоч іноді не бути такою дурепою? Невже у твоїй голові не вкладається розуміння того, що хтось може ставитись до тебе нормально?!

– Надто багато обставин, Гліб Анатолійович, щоб усе вкладалось.

Я пройшла біля нього і зачинилась у ванній. Сповзши на підлогу, закрила обличчя руками, намагаючись заспокоїтись. Не плакати, це ознака слабкості. Сльози для слабаків. Але я і є той самий слабак, бо плачу на підлозі своєї ванної, через те, що перший чоловік, що сподобався мені за довгий час – та ж сама людина, з якою у нас довга і складна історія ненависті. Ну не можу я до нього ставитись нормально. Не у нашому випадку, надто багато було сказано одне одному, надто багато зроблено, щоб просто довіритись. Я не з тих, хто любить цитувати якусь сопливу дурню щодо того, що довіра крихка річ. Ні. Я завжди даю людям при знайомстві кредит довіри та поваги. От тільки він свій не те що використав, він у мінуси пішов, і тепер я не можу просто розслабитись і плисти за течією, бо весь час очікую, що він щось скаже не те. Як і зараз, про те що я – дурепа. Якщо чесно, це чути було звичніше, ніж вчорашнє ласкаве «Марта», що з його вуст зривалось, мабуть, сотню разів, від чого я по новому чула своє ім’я, і відчувала себе тією, ким не є. І сьогодні, він це підтвердив. Простий секс не затверджує моїх прав на нього, як і не гарантує, що він припинить мене ненавидіти.

Я почула як вхідні двері зачинились, і змогла нарешті від душі розридатись, не стримуючи схлипів та крику. Байдуже до того, що подумають сусіди. Їх проблеми, якщо я налякаю когось.

І також, сьогодні діє знижка на завершену книгу "Я – твоє табу" від неймовірного тандему авторок Марʼяни Долі та Влади Холод. Встигніть придбати за найнижчою ціною❤️

Також забігайте у мої соцмережі, там зараз багато цікавого про майбутню новинку❤️

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️