Додано
21.04.26 10:20:50
Мовчазний марафон…
Коли читаєш книгу… закриваєш її… а за мить народжуються вірші…Збірка тут
Всім бажаю гарного, весняного настрою!
✍️ ☘️ (◠‿・)—❤️☀️

Ірина Бібік
528
відслідковують
Інші блоги
✨Вітаю, улюблене творче товариство! ❤️✨ Сьогодні рівно рік, як я став автором на Букнеті. Знаєте… я довго думав, чи писати цей блог. Насправді вагався ще з 18 травня — дня, коли вперше натиснув кнопку «опублікувати».
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Просто захотілося написати про сон, який колись мені наснився. Іноді він досі мене тригерить, і сьогодні я знову його згадала: В будинку було порожньо. У моєму першому домі — тому самому, що закарбувався ще зі шкільних
Мені потрібна Ваша допомога. Підкажіть, будь ласка, як мені додати фото у блог? Бо всі варіанти перепробувала - нічого не виходить..( Хотілося б додати також візуалізацію Амелії, як я її бачу. А не тільки опис.. Якщо хтось
Хочу познайомити Вас ближче із головними героями книги " Після заходу сонця"❤️ «Деякі люди приходять у наше життя як шторм. Красиві, руйнівні й незабутні.» Амелія Вінчест — двадцятитрьохрічна дівчина з
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІ він пішов,спотикаючись дорогою,
Та сила притяжіння не допомогла!
З собою двері виніс він невдало,
Що слова застигли від такого дива!
Емоції накрили,немов торнадо у голові,
Та серед гучних думок,не чутно слів!
Та не треба вдаряти сильно по столу,
Бо жаль буде,розбивати купу меблів!
Сидиш технсенько,пьєш смачну каву,
Та зразу легше стане на твоїї душі!
Нехай пішло все,та сили тільки у тобі,
Щоб пережити нарешті,тяжку цю біль!
Як я можу пройти повз хмурого вірша про почуття ❤️❤️
Дима Чирков, вже посміхаюся, дякую ☄❤ ( ◜‿◝ )✨
Вибачайте за мою "французьку"...)))
І він пішов... і задрижали шиби —
Сила удару жорсткою була.
І двері рипнули, і їх перекосило,
І майстру грошей купу віддала.
Емоції накрили з головою,
Коли слова нечутні вже були...
А щоб тобі не збутись геморою —
Останні гроші з хати віддали!
Сергій Більцан, 100%, ну сміялась я гучно. Це щось…
Дуже гарно, але сумно, а ще сумніше коли таке стається... Бажаю вам любові ❤️❤️❤️✨
Любов Тиха, Дякую❤️
Дуже перепрошую. Ви всім бажаєте гарного весняного настрою, але після цих віршів мені надто хочеться побажати весняного настрою саме вам! Бо весна — це той самий час, коли життя знову і знову доводить, воно безцінне, воно переможне, воно блискуче. І що б не сталось, які б не були негаразди — саме весна дарує надію... Нехай вона завжди буде з вами!
Вадим Сухобрус, Щиро дякую за ці світлі слова❤️
❤️❤️❤️
Олена Родан, Дякую❤️
Гарно.
Руслан Баркалов, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Олена Ранцева, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую❤️
Це так життєво, що аж сумно
Анастасія Газе, І не кажіть:)))
Гарний вірш і чудове оформлення, як і завжди )
Morwenna Moon, Дякую❤️
Дуже гарно ❤️
Ромул Шерідан, Дякую❤️
Шкода дівчину(
Ларія Ковальська, ❤️
❤️❤️❤️
Лія Лореляйн, Дякую❤️
шо це вас пробило на такі сумні стіхи
нада позитивніше думати
тоді й стіхи будуть веселіші.
бо з таким як у вас темпом нахлиненя страшних думок
недайбоже ще напишете книгу, страшнішу ніж в мене.
а мені конкурентів ненада тут
Марк Лис, :)))) ну Ви мене розсмішили, дякую
Це ж яка така книга надихнула Вас, пані Ірино, на такі сумні вірші?
Ірина Бібік, пхах, ну добре)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати