У рамках мого марафону "Книжкове Лото" мені випала на читання книга «Особисте життя Джона R.» — Дана Новак. 

Це одна з тих книг, які починаєш читати й приблизно через кілька сторінок ловиш себе на думці: «Так… А що тут взагалі відбувається?»)))

Головний герой — Джон. Інтроверт, який не дуже полюбляє людей, увагу й зайві соціальні контакти. І, здавалося б, що може бути дивнішого за людину, яка хоче просто спокійно жити у своєму маленькому світі?

Ну… хіба що гумова лялька на ім’я Люсі, яку Джон сприймає як живу.))

І вже тут книга дає зрозуміти: звичайного життя у Джона точно не буде.☺️

Ще окремо хочу звернути увагу на колег Джона, адже вони нагадували мені підлітків, які міряються в школі "Хто ж крутіший?". Придумують безглузді суперечки та ставлять головного героя в дуже незручне становище.

А потім він приїздить до матері Петсі та вітчима Теда. Там же гостюють донька Теда та її подруга Оґаста.

І ось тут відбувається сцена, яка особисто для мене стала одним із тих моментів, після яких сидиш і думаєш:

«Джоне… ну тепер ти точно не зможеш просто повернутися до свого спокійного життя».❤️

Особливо коли Оґаста абсолютно несподівано опиняється в душі, де Джон голий і беззахисний⁉️

Звучить хвилююче, правда ж⁉️

Ще й як.

Але саме через це мені й було цікаво читати. Книга постійно залишає відчуття, що за зовні дивними ситуаціями може ховатися щось більше.

Джон — персонаж, якого складно назвати типовим. Він живе у власній реальності, має дуже специфічне ставлення до Люсі, людей і навколишнього світу. А також не шукає щастя в інших, а вже зараз відчуває себе добре на одинці з собою.

Далі спойлерети не буду, а дана історія дійсно дуже цікава і варта уваги тих, кому його життя здається сумним або ж надто суворим. Особливо осінню, коли на нас нападає хандра✨

Буду й далі слідкувати за оновленням книги, адже вона ще не завершена ❤️❤️❤️