Вітання! Маю новинку в жанрі міське фентезі. Це буде щось оптимістичне, надихаюче, шалене і з великою дозою гумору. 

 ВІДЬМА.РУБЕЖІ СВІТУ

 

- Та в ім’я материнської плати, тільки не кажи мені, що…

- Не кажу. Але при нагоді ми глянемо, що там не так.

- При якій ще нагоді? – насупилася я. – Я так розумію, опції не лізти у невідому та небезпечну дурню в тебе просто немає.

- Так ти ж тут, наче могутня відьма.

- От тільки я не знаю, як та «могутність» працює. А очікувати, що воно якось все само – це прямо наближатися в обійми смерті.

- Та що ж ти така депресивна?

- Я реалістична.

- Це я якраз і помітив. Здається, після нашої останньої зустрічі, твої форми стали ще спокусливіші, – обмацав він поглядом усі випуклості та заглибини на моєму тілу.

Аж зовсім трішечки виникло люте бажання обтруситися.

- Прикрути свій гормональний фон, – огризнулася у відповідь. – А то і так по клітинках пульсує непереборне бажання влаштувати маленький геноцид.

- Зі мною так не можна чинити. У мене може суцільний стрес в житті. А ти одна в ньому радість і відрада.

- Я обов’язково про це подумаю перед сном.

- Справді? – блиснули його очі азартом.

- Ні!

- От, пустунка! – розсміявся він. – Люблю, коли ти отак робиш. Але план наш не змінюється. Шукаємо спосіб повернутися додому. Рухаємося. Нам ще ясновидців треба обійти. Я тут дещо помислив й ми спробуємо наш список оптимізувати. Диви…