Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення))

У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного. А коли ж тоді писати? 

Цей мем точно відображає мій стан, коли я відкриваю соцмережі)))

Коли я хотіла стати автором, я просто хотіла ділитись зі світом своїми історіями, гарними чи ні, веселими чи сумними, гарячими чи ніжними, небезпечними чи милими - неважливо. Я просто хотіла, щоб всі ці сюжети, що крутяться у моїй голові 24/7 приносили радість і емоції людям, що їх будуть читати. 

Тепер же, коли почала публікувати, я розумію, що без реклами книги про неї ніхто не дізнається і не прочитає. І треба голосити на кожному кроці.

Пам'ятає цей мем, да? Ну от те саме)))

І це я ще не згадала про дофамінове покоління! Люди швидко листають стрічки у соц. мережах і треба бути ще й вигадливими копірайтером, щоб зацікавити глядача з першої секунди. 

І ось ти вже не просто письменниця, а ціла команда з просування))) І замість того щоб писати новий розділ, сидиш і думаєш: "Який рілс краще залетить? Яка фраза буде чіпляючою? Яка картинка підходить? А може обкладинка треба інша?"  

До чого я веду... Що треба ще вміти продати свою творчість) А для цього потрібно постійно вигадувати щось нове, тестувати формати, аналізувати статистику, стежити за трендами, робити рілси, створювати каруселі, писати рекламні тексти й молитися всім богам алгоритмів, щоб хоч щось із цього спрацювало)))  

Цікаво почути і вашу думку)

Автори Букнету як ви справляєтесь з усім цим? 

Ви кайфуєте від просування своїх книг чи для вас це необхідне зло, яке забирає час від творчості?Скільки часу у вас іде на саму книгу, а скільки - на її рекламу? 

І як не загубити письменника всередині себе серед усіх вище перелічених особистостей?)))
Давайте поговоримо про це. Бо, можливо, я не одна така, хто іноді хоче просто вимкнути всі соцмережі, відкрити документ і нарешті повернутися до своїх вигаданих проблем замість реальних.

А поки ми тут ділимося письменницькими болями, я теж залишу дещо для тих, хто любить не лише обговорювати книги, а й читати їх. Адже попри всі алгоритми, рілси й танці з бубном навколо реклами, я все ще найбільше хочу, щоб мої історії знаходили своїх читачів.

Тож запрошую вас познайомитися з моїми двома книгами:

 "Гарячий Буркотун у спадок" та "Пекельна відпустка"

Якщо любите щось з хімією і іскрами, можливо знайдете і для себе щось цікаве❤️

А якщо вам близькі мої думки про письменництво, буду рада вашим вподобайкам, коментарям і підписці на мою авторську сторінку. Так ви не пропустите нові історії, а я знатиму, що все це пишеться не лише для алгоритмів)))