Рецензія на книгу Валерії Серпень “легковажна”

Привіт всім. Це рецензія на книгу "Легковажна" авторки Валерії Серпень. Коли я взяла цю книгу на читання, я подумала, прочитаю одну главу, а завтра буду читати далі, але не втрималась та прочитала книгу зразу. Тим більше вона коротенька. Але в ній цікавий сюжет. Загалом я заснула пізно, бо була під враженням останньої глави, тобто епілогу.

Книга життєва. Життєва тим, що можливо хтось і пережив щось подібне у своєму житті.

На мою думку, ця книга має два значення. Перше, те, що головна героїня легковажна. А другу можна буде зрозуміти безпосередньо у самій книжці. Не буду писати те, значення яке маю на увазі, бо це буде як спойлер.

Я завжди кажу, якщо мене питають як тобі, наприклад ось ця книга. Моя відповідь може бути “Нормально, читати можна”. Але у цьому випадку про книгу “Легковажна” можу сказати, що вона мені сподобалась.

Книга про дівчину Ольгу, яка в потрібний для себе час розібралась у стосунках зі своїм хлопцем.

Про головну героїню можна сказати, що вона рішуча. Вона зробила для себе правильне рішення. І не пошкодувала про це. Всі дії Ольги не легковажні, бо вона такою не являється, хоча її саме з цією рисою характеру асоціюють.

Її хлопець Єгор з перших його слів мені зразу не сподобався. Якщо вона для нього легковажна. І він не збирається на більш серйозні стосунки з нею, то чому він досі з нею? А йому це просто вигідно. Думаю, що не тільки йому. А ось кого дійсно шкода в цій ситуації так, це Ольгу. Вона у нього була як рабиня.

Головна героїня може запросто сказати про такі стосунки такі слова як “Я витратила на тебе кращі роки свого життя”. І це буде правдою.

Її як вважає Єгор легковажність зіграє велику роль у її житті. Якби не ця легковажність, вона б не стала щасливою.

Коли побачила назву цієї книги, то згадала одну пісню з такою ж назвою “Легковажна” гурту скай. І на скільки я зрозуміла, що саме про цю пісню йшла мова у цій книжці коли слухала радіо головна героїня.

Думаю, що ця книга може бути цікавою для всіх вікових груп, бо життєва. Вона вчить нас не використовувати свій час на непотрібних нам людей. Головне зрозуміти, на кого ви витрачаєте свій час даремно.

Можу сказати точно, що епілог дуже яскравий, бо коли його прочитала була під враженням дуже довго. Загалом я можу сказати, що я рекомендую прочитати цю книгу, бо вона дійсно цікава. І не займе багато часу на прочитання, бо у ній лише чотири глави (четвертий епілог) і всього вісім сторінок.

Дякую за таку чудову книгу Валерії Серпень. Рецензія написана в рамках марафону “безстроковий марафон”. Бажаю вам Валеріє, успіху та натхнення на нові твори.