Флешмоб. Історія про історію

Долучаюсь до флешмобу  #історія_про_історію Дмитра Євтушенка. Дякую за естафету Інні Турянській.

Щоб не повторюватися, історію створення роману «Поцілована Богом» я вже писала, можна почитати ТУТ

Історія створення роману «Серця чотирьох»  ось ТУТ

Про  роман «Практична педагогіка» ТУТ

Є у мене особливий роман, який зараз має назву «КАРМА», але не так давно (я страшенно люблю перейменовувати твори й переписувати) він мав назву «Тяжкий хрест». Прочитати його можна  ТУТ, він дописаний і невеличкий (порівняно з іншими моїми творами).

  Почалося все доволі банально – я натрапила на конкурс у «Цікавій газеті. Лабіринти любові». Була така газета, не знаю, може й зараз є. Треба було написати невеличке оповідання з містичним елементом. Містичним!!! Якось так гарно зірки склалися, начебто й параду планет не було, але зірки постаралися, муз підпрігся і я написала. Два аркушики всього. Відправила й забула. Даремно. Аж сто гривень заробила за перше місце. Тоді це було багато, бо зарплата  середня  приблизно нараховувала гривень 250. Не так важливі для мене були гроші, як усвідомлення, що  твір напевно непоганий, якщо людям зайшло. І подумала я на дозвіллі: «А чого це твір такий малий? Там же ж нема що читати!» Та й тему, яку я планувала донести, оповідання чесно кажучи, не могло розкрити. Сіла й дописала до повісті, а там і до роману розвезло.

СЮЖЕТ. В центрі твору родина: батько і дві його доньки. Старша Валерія – шанована у селі вчителька, янгол на землі, яка після ранньої втрати матері заміняє її сестрі Любаші. І все у тієї родини було добре-предобре, доки на подвір'ї не з'являється  Гера. Юнак сподобався обом сестрам. Старшій він стає чоловіком, а от яку роль він відіграє у долі меншої – зрозумієте, як почитаєте, якщо захочете.

ПРОБЛЕМИ. Основна проблема, яку дуже хотілося донести, - ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Родова відповідальність, бо часто людина живе життя, як хоче, творить, що хоче й радіє, що все сходить з рук. А не тут-то було. Відповідальність настане, але страшно те, що в інших поколіннях, тобто каратимуть не того, хто винен. Карма не примусить довго чекати. Раніше, коли обирали наречених,  вивчали не лише кандидата (кандидатку), а й ВЕСЬ РІД. Щоб не було злочинців, душевнохворих, просто  хворих не розбери чим.  Чому? Бо усі гріхи має спокутувати рід. Може чули, що до сьомого коліна несуть спокуту нащадки. А це означає,  що не лише дітям чи онукам дістанеться, а й значно глибше. Тож, чим менше гріхів наробила людина, тим  менше її проклинатимуть нащадки. Не знаю, наскільки мені вдалося це показати у творі, але старалася. Знаю, що звикли, що я пишу щось гумористичне, ні, цього разу філософсько-моралізаторське.

Друга проблема – СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ. Ми маємо мінятися, формувати себе, виховувати, давити надмірний егоїзм, вчитися не лише брати, а й давати. Тому головна героїня Люба проходить важкий шлях формування себе. Іноді варто відмовитися від того, що так хочеться, щоб не відчувати вічну провину.

Хочу запросити   Розу Фаєр  та Мореаса Фроста