"Твоя на місяць" доступна в повному обсязі

Вітаю, дорогі читачі! Поспішаю повідомити вам, що книгу  "Твоя на місяць" завершено, і вона доступна в повному обсязі! Якщо ви теж полюбляєте  завершені книги, тоді сміливо можете приступати до читання)))

Уривок:

"— Готуватимеш іншим разом,  а сьогодні вип'ємо кави.

— У вас на колінах, — Сергій досі перебував у кухні і не припиняв всюди вставляти своїх п'ять копійок. Він навіть мене почав дратувати. 

— І це ще називається жодної відвертості, — обурилася я знову зосередивши їхні погляди на собі. 

— А в клубі ти не була така сором'язлива.

— В клубі, мені не треба було сидіти на колінах у неприємних типів, — кинула колючкою у відповідь закипаючи ще більше. Але, здається, Яворівському подобалося мене дратувати.

— Значить, я тобі такий неприємний? — Він поставив чашки на стійку, а сам поволі її обійшов і влаштувався на одному з високих табуретів не припиняючи пильно дивитися мені у вічі. 

Яворівський не був аж такою неприємною людиною. Просто те, як він зі мною розмовляв мені не подобалося. І коли глузував, чи кричав, наче божевільний теж не викликало в мене насолоди. Однак те, як заворожено він дивився на мене зараз, змушувало моє серце битися частіше… 

— Ви зовсім не вмієте поводитися з жінками, — випалила на одному подиху підступаючи до нього ближче. Здавалося, я майже не дихала, коли моя рука потягнулася за чашкою кави. Яворівський, навпаки, зберігав непритаманний йому раніше, спокій. Зробивши один ковток кави я поставила чашку на стійку і хотіла сісти поруч, але він не дозволив. Різко смкнув за талію, вправно перетягуючи мене до себе на коліна, а тоді поцілував. Я навіть пікнути не встигла, коли відчула смак його терпких, і, дещо гіркуватий губ на своїх. Тіло, наче, електричним струмом пронизало. Венами розлилося приємне тепло, а дихання загубилося в поцілунку, на який я вперше відповіла взаємністю. Я теж його цілувала. Боязко, незграбно і трохи невміло, але найгіршим було те, що мені сподобалося. Цей поцілунок не був коротким чмоком в губи, ні. Цього разу Яворівський цілував мене неквапливо, але чуттєво та глибоко, забираючи з моїх легень всі залишки кисню..."

Також хочу повідомити, що "Її хороший хлопець" поновився новою главою!))) Хто любить історії про перше кохання, вам точно варто зазирнути до цієї книги)))

Уривок:

"— Слухай, Злато, чи як там тебе, — Саша різко смикає мене за руку і тягне за дерево, ймовірно, щоб ніхто не побачив нас разом, а тоді дуже грубо промовляє, — що ти тут забула? Вистежуєш мене? Навіщо?

Кожне його питання боляче відгукується десь в районі серця, яке і так швидко б'ється від хвилювання. Саша поводить себе зовсім не так, як при нашій першій зустрічі. Зараз він розлючений і дивиться на мене так, наче, хоче вдарити…

— Я не вистежую. Я… Чорт… Я просто хотіла тебе побачити, — але вже сто разів пошкодувала про своє дурне бажання.

— Побачила? Я можу йти? — гаркає роздратовано і мені знову хочеться заплакати, чесне слово.

— Чому ти так зі мною? — запитую ледве стримуючи сльози. — Може, я хвилююся за тебе? Може, ти мені не байдужий!

— А за мене не треба хвилюватися, зрозуміло? І приходити сюди більше не треба. Я не хороший хлопчик, і, в тебе склалося дуже помилкове враження щодо мене. Краще йди додому і займися уроками, добре? — розумію, що наша розмова зовсім не клеїться, але я більше не можу тримати це в собі.

— Я не можу піти. Ти мені подобаєшся, — швидко кажу, поки не передумала, відчуваючи, як мої щоки вкриваються рум'янцем, а в легенях закінчується кисень.

Саша декілька секунд ошелешено дивиться мені в очі, а тоді важко видихає відводячи погляд кудись убік.

— Триндець просто, який чудовий сьогодні деньок. І що мені з тобою робити, га? Як  тобі відповісти так, щоб не образити твої тендітні почуття? Я напевно сьогодні нап'юся, тому що з вами й до божевільні потрапити не довго.

— Алкоголь не вирішить проблем, лише завдасть додаткового клопоту, — промовляю здавленим голосом, тому що я вже двічі пошкодувала, що зізналася йому. Він не відповість взаємністю, я це вже зрозуміла..."

zQZaVL57  За твоєю спиною