Сьогодні знижка і ще дещо для вас.

   Вітаю, дорогі читачі. Як у вас справи? В мене все гаразд, наскільки це можливо у наші шалені часи. ))) Сподіваюся, ви також не падаєте духом. Як би не було, в цей недільний день хочу потішити вас. Сьогодні дарую знижку на одну з моїх улюблених і найбільшу за об’ємом сторінок книгу —

   «Особлива пацієнтка».

   Хто ще не знайомий з цією зворушливою історією, ласкаво прошу.

  Ця книга трохи схожа на мою новинку «Підкинутий шанс». Там теж героїня мріє стати мамою, мати нормальну сім’ю. Чи збудуться їх мрії? Побачимо. )))

   При нагоді запрошую до читання

«Підкинутий шанс».

   Сьогодні на цю книгу відкрито передплату. Дорогі мої, щиро сподіваюся, що залишитеся з героями цієї історії. Саме підходимо до найбільш емоційної частини. Мабуть... )))

   Дуже вдячна усім, хто вже придбав цей роман. Для мене надзвичайно важливо відчувати вашу підтримку, що ви зі мною. Тішуся, що хочете дізнатися, як складеться доля маленького Юрчика, Ліни і Дмитра. Чи здійсняться їх мрії?

   Також далі дізнаємося, хто ж справжня мама підкидька, чому вона так повелася з ним, чи віддадуть їй дитину і ще багато всього.

   Маленький спойлер з завтрашньої частини:

«Ноги гуділи від втоми, в голові злегка паморочилося. Але настрій був просто дивовижний. Почувалася легко, мов зникли раптом всі сумніви і переживання.

   Васенко постійно різними способами натякав, або прямо казав, яка Ліна жадана, красуня. Та й помічала, як інші чоловіки в барі дивилися на неї. А в тому просторому, гарному номері виявилося дуже романтично. Пахло свіжістю і квітами, що стояли у вазі. Дмитро ввімкнув лиш трошки світла, кілька маленьких лампочок. За руку привів її, поставив.

−  Як ти, сонце? — запитав, погладжуючи по плечиках.

−  Дуже добре, — всміхнулася. Дивилися одне одному в очі.

   Відпустила сумочку, та впала на підлогу. Діма задоволено розглядав дружину. Потім мовчки запустив руки під курточку спереду. Легенько ковзнув по грудях, до плечей. Скинув ту одежинку на килим. Дивився їй в очі, здається шукаючи там відповідей на якісь запитання. Але Ліна нічого не сказала. Лиш трошки примружила очі.»

 До зустрічі на сторінках, дорогі книголюби.

   Всім вам бажаю миру, здоров’я і побільше хороших, надійних людей довкола.

  З любов’ю, Лана Іссан.