Невеликий екскурс у наступну книгу

Наступною книгою буде книга про гарпій (я ще думаю над назвою).

Існує дуже багато історій про гарпій, та й зображують їх по-різному. Тож я виділила 4 типи гарпій, які використаю у своїй книзі. Вони співпадають з кланами.

 Отже, існує чотири клани:

• Клан повітряних гарпій, що мають розмах крил 5,8м і зріст близько 2м. Хвіст такої гарпії сягав їй кісточок і нагадував простий рівний хвіст андського кондора. Вони мали слабкі ноги (адже природа економить і розвиває добре щось одне), але могли на них ходити. Пальці на ногах мали довгі, аби хапатися за гілки.Мали руки, не надто сильні. 

Жили переважно на гілках у саморобних гніздах.

Були глибоко релігійними і поклонялися сонцю (Таї), яке називали Осяяним. Чоловіки мали біле пір’я, а жінки чорне. Через це вони вважали себе вищими, адже були подібними до світла Таї. Також вони вважали себе кращими від інших кланів, бо літали найвище.

• Клан земних гарпій. Ці гарпії мали розмах крил 3,5м і зріст близько 1,75м. Хвіст мали по довжині такий самий як і повітряний клан. Але за формою більш нагадував хвіст серподзьобого райського птаха Ноги і руки мали достатньо сильні, тож були єдиними, хто міг вирощувати їжу.

Не часто літали, жили у селах на землі. 

Через потребу забезпечувати інші клани часу на розвиток культури не лишалося. Вірили у Праматір (Кагоме, яка теж була ближче до земних гарпій). Жили громадами, жінки і чоловіки були рівними.

• Клан вогняних гарпій. Мали розмах крил 2,5м і зріст 0,85м. Крила цих гарпій росли з рук. Їхньою особливістю був хвіст у формі полум’я свічки (або як не дуже пишний хвіст райського птаха Раггі чи дещо пошкоджений у кінці хвіст шилодзьобого райського птаха) , що у 2,5 рази перевищував тіло(2,125м). Тобто зріст від голови до хвоста становив 2,55м. Ноги буи слабкими і вони майже не ходили. 

Через хвіст змушені були спати на гілках. Так було до винаходу одного з водяних - “сідала”. Зараз більшість жила в палацах. Усі вогняні були лицарями. Маючи доволі невеликий розмах крил вони були маневреними. Також вони висмикували пір’я з країв крил і замінювали його загостреними кістяними пластинами, перетворюючись на смертельні торнадо.Деякі воїни використовували в битвах і величезні хвости. А ще вони багато часу приділяють своєму вигляду.

• Клан водяних гарпій. Вони мали розмах крил 1,8 метрів, зріст 0,675м, і як і вогняні не мали рук. і також мали довгий хвіст - 1,575м.Форма хвоста нагадувала хвіст квезала знизу, але перехід від тулубу до хвоста більше нагадував аргуса. 

Водяні були науковцями. Цьому посприяла подія яка відбулася ще на початку світів. Один зайда з іншого світу, за переказами - мавпа, подарував цьому клану пристрій, що перетворив дві довгі пір’їни хвоста на щупальця. Не буквально. Це були два довгі залізні прути, що кріпилися до хвоста і під’єднувалися до спинного мозку. Сигнал з головного мозку ішов до спинного, а потім по під’єднаним шнурам до пір’їн.  Гарпії навчилися робити такі і самі, що допомогло їм виконувати різні дії та винаходити нові винаходи, покращуючи життя собі та іншим кланам.