Дискотеки і млинці
Слава Україні!
Зараз вам на вечір підкину кнедлика і згадаєте молодість, як я учора.
Отож, діло було.
Учора зранку я смажила млинці своїм хлопцям на сніданок. Роблю я це діло не часто, бо часу катастрофічно бракує. До того ж маю рецепт тих самих млинців покійної бабусі Раїси, чиї слова використала як епіграф до книги «Твоя єдина втіха». І поки я смажила ті млинці, натягнула навушники й пританцьовувала. Старшун тер підвіконня і либився, а тоді заговорив.
- Ви влаштували танцюльки на кухні. Наша кухня тепер дискотека.
- Так, - кажу. – А де ще ж потанцювати, коли душа просить?
Аж видає контрольний в голову.
- А нащо танцювати? Що в цьому прикольного?
І тут Остапа понесло.
- Зустрінеш гарну дівчину, - кажу йому. – Вподобаєш. Слину на неї пустиш, а що робити з нею не знатимеш, бо навіть танцювати не вмієш. Бо колись у нас були дискотеки. Мороз шпилиться, а ми капронки натягли, губу намалювали, мініспідницю вдягли й подалися підкорювати світ. Хлопці штабелями. Кожної суботи інший додому проводив, бо не комільфо, щоб дві суботи підряд один і той же за тобою йшов.
А тепер…
І трохи сумно мені. Бо тепер молодь уявлення зеленого не має, як на ті дискотеки збиратися, як з тими дівчати говорити, нащо з ними танцювати. Та й дискотек нема.
І поки я йому отак розводилася, млинчик підгорів, а на книгу «Твоя єдина втіха» була відкрита передплата. І я летіла по хаті, ковзаючи по долівці, як метеор. А тоді вже реготав менший, бо ще не бачив свою маму таку скажену. А мені треба було ж розділ читачам дати))
Ви пам’ятаєте свої дискотеки?
А поки пригадуєте і думаєте, чи варто ділитися спогадами, я подякую за підтримку та нагадую, що завтра буде наступний розділ, де Мавка стала Царівною, а Журавель Мисливцем.
Всім гарної днини.
І хай згорить москва.
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОй,було,було!))Найпрекрасніші часи та спогади))І капрони в мороз(зараз би за гроші не влягла б)і коротенькі спіднички(через таку картату підчепила свого майбутнього чоловіка,якщо точніше, він мене))А ще коли йшли на дискотеку в сусіднє село,взували старе взуття чи гумові чобітки,бо ж болото,самі знаєте,які дороги в селі))А потім у крайній хаті(там зазвичай ніхто не жив)залишали те взуття,перекинувся через ворота,і взували туфлі на каблуках)Ох є ,що згадати,та і дітям розповісти теж.
Vita, Я, коли своїм розповідаю як ми гуляли, у них очі на лоба))
Так, були і дискотеки, і міні спідниці, і лак на голові, і мотоцикл на 4. А зараз молодь знайомиться в інтернеті і спілкується там же, бракує живого спілкування. А ми в свій час "запалювали", та й зараз зможемо)))
Катя Купрейчук, Бо вони не знають як взаємодіяти одне з одним
Це точно, що зараз молодь не вміє танцювати. Дівчата хоч трохи там якісь тренди з тік току повторюють, а хлопці дерев'яні. Це сумно! Я своїм донькам кажу,он шафа дзеркальна, музику увімкніть і танцюйте, дивіться чи пластично ви рухаєтеся, а вони на мене дивляться, як на шалену.
Валентина Бродська, Хлопці зовсім дерев’яні. По своїх бачу)))
О, і я від мами мала наганяй, чого то мене з тих танцульок (100'/,її слово))) кожен раз інший провадить)))
Nata M, А моя не бачила)))
Отак в капронках, на каблуках і на танцюльках чоловіка і зустріла )
Нехай згорить і вітер попіл безслідно розвіє!
Олеся Поліщук, Бо ми мали запал до того. Зараз у молоді інші розваги
Ностальгія .Було діло ,все так ,як Ви Інна описали,капрони ,міні спідниці і помада ,а ще зачіска ,де купа лаку на голові .Особливо прикольно то виглядало зимою.Танці ( жива музика) починалися на Йордан ,коли мороз з очима і ми такі кльові ,з всієї округи до нас з'їхалася молодь.Я живу біля клубу ,то між перервами ми ще з подружками забігали на перекус,а в загалі ,ті люди що живуть біля клубу спокою не мали,бо були крики і співи до самого рання ,їм просто спати не давали.Весело було.Мотоцикл без коляски з чотирма людьми теж був ,ще до нині залишився як новий ,бо чоловік береже ,як зіницю ока ( раритет планета 5).А тепер такого не має ,діти не вміють танцювати польку і вальс на два боки,тай страшно ту дитину випустити на вулицю.Ох були часи.Було бідно ,но весело,є що згадати.А зараз є все ,більші можливості ,але радості чомусь немає.
Оксана Кіс, Ой це точно, що радості немає. ((( Куми і друзі з сім'ями — всі сидять по своїх хатах. Давно немає гучних гулянок, веселощів. Буває з чоловіком зачинимося на кухні і танцюємо, хоча б повільний танок. А то діти вважають, що у мами з татом немає особистого життя. У дітей є права, особливо у підлітків "право вибору, щоб нічого не робити", а у батьків тільки обов'язки!
О так, паятаю)) капроники, міні спідниці, губи намальовані і за вечір в двох селах на дискотеках в - 10 побувати, і пересувалися ми пішки))) щоб ви собі розуміли.
Інна Камікадз, Бо пам'ятаємо що самі чудили )))
Оооо, капронки у мороз, було діло. Поки сестра не підказала хитрість. Тобто по нинішньому ''лайфах''.
Оксана Буджаковська, І в нас була така фішка)
Тільки вчора своєму малому розказувала, як ми ходили влітку в бабусі в селі до клЮбу. Як хлопці влаштовували махач через дівчат і їх розливали водою . То ціла епоха...В свекрухи в селі є танці ;) і навіть молодь ще туди ходить.
Лілія Квіткова, Бо треба чоловіка не в гори брати, а й на танцюльки))
ООО, наша шалена юність, молодість... є що пригадати. Скільки раз втікала від хлопців, які не подобались... Скільки вони бідні під вікнами ходили, вмовляючи вийти.... Та один епізод вам розповім. Було це діло зимою. До нас часто на дискотеки хлопці з сусідніх сіл. Кличе мене подруга і каже, що зі мною хоче познайомитись хлопець, який приїхав з її хлопцем. Познайомились. Симпатичний хлопчина, погодилась щоб провів додому. Але сніг, мороз, ноги померзли... Прошуся додому, а він не відпускає. Я, недовго думаючи, знімаю з його голови хутряну шапку і жбурляю через дорогу під сусідський пліт, і поки він іде за нею, я втікаю додому)))
Венера Савмар, І мої просять. Особливо старший
Є що згадати, та не все можна дітям розповісти. Чудова юність, шалені пригоди. Дякую
Вікторія Нагаївська, Дещо можна розповісти, а то вони думають, що ми завжди були динозаврами))
Ой, дякую за дуже гарні спогади, ностальгія, молодість, зимою капронки, коротка спідниця, ціла капела з нашої вулиці йде 2 км до будинку культури, танці і весело всім. А перед танцями ще крутили фільми. О,є що згадати, 80 роки..... Як то було давно, але приємно. Надихнули.....
Валенсія, В сучасної молоді інші пріоритети, і це класно, але й ми свого часу вміли розважатися))
Дякую, що оживили спогади про дискотеки й капронки в мороз)))!!! Саме так і було))))) А щодо кожної суботи новий кавалер - то кому як пощастило), бо якщо знаходився той самий, то вже жодного іншого й не підпускав)))))...
Diana Tsoneva, У нас не було новомодних гаджетів))
І я підтанцьовую під гарну музику коли немає нікого вдома)))) Хай згорить до тла!!!!
Svetlana Mischenko, Я завжди на кухні танцюю
Інночко! Я Вас обожнюю! Ви надихаєте мене посміхатися, згадати молодість, хоча в нашому регіоні живеться дуже тяжко! Дякую Вам! До тла не тільки москва, а і до самих "до окраїн"!!!!!
Нина Зиновьева, Я сподіваюся, що колись в нашій країні не буде таких регіонів❤️
Ох,яка ностальжі..!!! Нагадали…!!! ❤️❤️❤️❤️❤️
На попіл!!!)
Олена Гушпит, То мені син нагадав, а я вам))
А в нас вчора був корпоратив в стилі "диско 80-90", оце були танці))) згадали молодість
Natasha Volodimirivna, Я вам аж позаздрила, бо дуже давно не була на таких вечірках)
Оце, нагадали...Мої дискотеки були схожі до Ваших))) І я так само своєму сину кажу....
Інна Камікадз, Це точно. Бо у мене під час спілкування із сином, інколи виникає відчуття, що нудний дорослий з нас двох - він)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати