Додано
22.12.24 20:58:46
"Читаємо разом" частина 3
"Читаємо разом" Частина 3
Добрий день цімборики, автори і читачі. Продовжую ділитися з вами цікавими уривками моєї книги "Людина у човні".
— А гроші? — запитав збентежений голос.
— А що ж гроші? Нічого не варті, це сміття якого у мене вдосталь, для мене гроші мають ціну коли я можу купити людину, лише тоді те папірове сміття чогось варте!
— А якщо він так само зробить і з тобою? Якщо не стане виконувати того, що хочеш ти?
— Я розумніший за Бернста, я не стану змушувати його робити щось, що хочеться мені, він зробить саме те, що хоче зробити сам! — Бебіт посміхнувся заспокоївши допитливого поплічника.
— А він, неодмінно захоче помститися Барнсту! — здається Бебітів друг второпав його геніальний план.
— Ну звісно, головне створити ілюзію, що людина сама цього хоче, тоді вона піддатливіша за найсмиреннішу тваринку, яка виступає у цирку за їжу. Правдивішим за правду може бути тільки брехня, головне щоб людина повірила у неї. Людина за людиною, душа за душею, сотні, тисячі, сотні тисяч, мільйони, імперія будується на людях і брехні. Запам'ятай, наша імперія — не може існувати без людей і обману, а обманутим людям потрібні ми — їхні ідоли, нам потрібні люди, бо без них ми не зможемо бути тими, ким хочемо бути!
...
Посилання на мою книгу→→→Людина у човні
Vladyslav Derda
249
відслідковують
Інші блоги
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З трепетом повідомляю: десятий розділ — «Неповні історії» — книги «МІСТО. Історія Ріки» вже опублікований на сайті ✅ З нетерпінням чекаю на ваші враження! ☕ ✦
Вітаю, не знаю можливо не прийнято тут таке писати, але сьогодні була важка ніч і ще важчий ранок, стався при**т в сусідній двір, зараз я не знаю як описати свої емоції та переживання, я до кінця не усвідомлюю що відбулося, і
Глави 21–23 книги «Пригоди дачного синдикату 4. Каблучка з „подвійним дном“» вже опубліковані! Дорогі мої читачі! Хто ще не встиг почитати нові розділи — щиро запрошую долучатися! У цих главах наші невтомні
Цивілізація! Брудна, галаслива, злодійкувата, але для втікачки просто подарунок долі. На жебрачку тут ніхто навіть оком не моргне. — Так, стій. Ану припини гарчати й прибери лози, — шикнула я на міміка, чиї вусики
Вітаю, друзі! Спостерігаючи за письменницьким світом, я часто бачу, як автори потрапляють у пастку нескінченної редактури. Вже видана книга, яку чудово сприйняли читачі, раптом починає здаватися автору "недостатньо

0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати