Я Вам Поради - Ви МенІ ВІдгадки

- Що робити, коли  не подобається написане? - спитав мене знайомий. - Сюжет наче цікавий і оцетакповороти є, а герої наче з картону. Я не бачу їх живими людьми. У тебе таке буває?

-У всіх буває.

- І що ті всі роблять?

- Різне. Хто іде в запій або просить чат джипіті підказати, що не так. В результаті маємо або алконавта і недописану історію, або банальність помножену на банальність, бо чат не пропонує нічого нового, а лише перебирає уже створені варіанти. А ти ж хочеш щось особисте, у власному стилі.

- Так що, кинути написане і взятись за щось нове?

- Ні. Тому що коли дійдеш до чергового затику, знов кинеш написане. А хто не закінчує історію, той, сам розумієш - ненадійний автор. І нову книгу уже не додадуть до бібліотеки. Й навіть не відкриють. Бо розчарувалися в авторі.

- Виходу немає?

- Є))) І їх досить багато. А добрі люди іноді навіть збирають ці виходи докупи й публікують. Наприклад Антонія Нельсон, американська письменниця, що публікує свої оповідання в "Нью Йоркері" та викладає креативне письмо, поділилася порадами для тих, хто хоче написати своє перше оповідання. Але насправді якась із цих порад може знадобитися і тим, у кого з будь-яких причин стався затик в написанні своєї історії.

1. Щоб почати історію і розписатися, розкажіть про те, що справді сталося з вами. Похід у магазин, розлучення, застуда.

2. Тепер додайте в цю історію чужий погляд на події (вашого сусіда, дитини або привида). Відомий приклад такого підходу - оповідання "Ворота Расьомон" Рюноске Акутагави.

3. Додайте годинник, що цокає - нехай час історії буде обмежений. Може ви описуєте літні канікули, і дія скінчиться першого вересня? Відомий приклад - "Попелюшка", якій до дванадцятої потрібно було покинути бал.

4. Дайте вашому герою об'єкт, з яким його можна ідентифікувати. Люлька Шерлока Холмса, зелений ліхтар Гетсбі або Кільце всевладдя.

5. Опишіть перехідну ситуацію: зміну роботи, переїзд, вагітність, поліціянта на лаві підсудних або навіть зміну зачіски.

6. Додайте, якщо пишете фантастичний текст, зв'язок із реальним світом.

7. Щоб читачеві було цікаво спостерігати за персонажами, додайте протиставлення. Протилежності створюють напругу, а вона провокує інтерес.

8. Вивчіть різні сюжетні структури, але не бійтеся від них відступати.

9. Експериментуйте. Візьміть найзаяложеніше кліше і спробуйте переписати його так, щоб здивуватися самому. Додайте ненадійного оповідача, пробийте четверту стіну, поміняйте хронологію дії або дайте вашим героям імена реальних людей.

Особисто я люблю дев'ятий пункт. Навіть тоді, коли ніяких затиків не трапляється.

Ненадійний розповідач, що час від часу звертається до читача, дає відчуття, що історія спонтанно розповідається саме в цей момент і саме для того, хто зараз її читає. Й ще ніхто не знає. чим все закінчиться. І кліше буває в пригоді, його можна подати навиворіт, щоб читач приємно здивувався в стилі "А що, так можна було?"

Цікаво, яка порада більше подобається вам?

Roma ARIVEDERCHI

А тепер другий номер нашої програми.  Оце макет обкладинки нової історії. Від вас - версії назви.

Нащо мені ваші версії? У персонажів (грім головної героїні) немає прізвищ. А в декого й імен немає. Отак вони в чернетці й називаються батько, мати. бабуся №1 і т.п.

Тому нагорода переможцям буде отака: ніки тих, хто відгадає назву, стануть іменами або прізвищами позитивних (у всіх сенсах цього слова) героїв зимової історії про несподівану (ха-ха) зустріч двох одиноких сердець у величезному мегаполісі. Викладач і студентка. викрадач і шахрайка, хірург і агент інтерполу - далеко не всі, хто тут задіяний. Тож не стримуйте фантазію.

Назва проста і видно багато літер. 

А ще ви потім будете мене виправляти в коментах до історії, якщо я сплутаюімена і прізвища. 

Так що поїхали. На макеті у нас герой в кінці історії. Так одразу й не скажеш, що там хепіенд, хоча там саме він. 

Бо на початку герой отакий.

А шо робити. Кохання і втілення мрій просто так не дається. Зате і нагорода велика.