Новинки, новини та продовження❤️

Привіт, мої любі❤️
Сподіваюсь, ви в безпеці і у вас усе добре❤️

Сьогодні хочу нагадати вам про нашу з Богдана Малкіна спільну новинку Рятівник для міс Катастрофи

Якщо ви ще не бачили її – запрошую до прочитання. Ми обидві дуже любимо цю книгу, адже вона сповнена тим, чого так не вистачає у ці дні – позитивом❤️ Обіцяємо, що нудно не буде, ми довкладаємо для цього всіх зусиль)))

Додаю маленький шматочок сьогоднішнього оновлення❤️

"– Ну що ти таке кажеш, Юля? Які органи? Не на органи, а на досліди. У нас і страхування медичне є, – той самий, дратівливо балакучий хлопець, наближався до дівчини, що уже не приховуючи ридала та, здається, повторювала Отче наш. І саме у ту мить, коли вона відпустила мою руку, я зрозумів, ЩО потрібно робити.

– Коли вона падала – пошкодила голову. Ось бачите, – розсунувши темне довге волосся, показав на цілком нормальну маківку, – Ось тут слід від удару. Мені терміново потрібно зробити їй.. зубну карту! Так. Зробити знімок, щоб перевірити, чи не пошкоджені лицьові нерви. Ви ж розумієте, такий удар може призвести навіть до паралічу частини обличчя, а потім почнеться некроз.., – що я молов? Що я роблю? Але чим більше я видавав розрізнених фактів, тим похмурішим ставав пінгвін. Він кивав і сумно дивився на дівчину, що закривши обличчя руками, сповзла на кріслі та продовжувала тремтіти."

Наша Марина, ще та Катастрофа, але погодьтесь, якби це було не так – жити було б нудно❤️
Цікаво, чи здогадаєтесь ви хто з нас за кого пише?)) Чи є у вас думки з цього приводу? Буде цікаво почути, чи впізнаємось ми у своїх героях)))

Також, нагадую про мою новинку Ти зробиш це...
Герої дійшли до моменту неповернення, миті усвідомлення своїх почуттів та емоцій. Та чи не злякає їх це?

"Потрібно триматись подалі від неї. Прогнати її та не перетинатися більше, щоб не бачити, щоб не переживати ті самі емоції. Емоції ніколи не доводять до добра, в моєму віці час знати про це. 

Та мов навіжений лечу до неї, забуваючи про все на світі, щойно чую її голос. Торкаюсь жіночого тіла, усвідомлюючи, що втратив контроль і не можу противитися цьому, хоч наперед знаю, що кінець прийде. Рано чи пізно та доведеться завершити це все, викреслити її з життя та забути про все. То навіщо знову їду сюди?

Я не хочу сімʼї та шлюбу, я не бачу себе поряд з кимось, не уявляю цього моногамного життя зі спільними вечерями та розмовами, тому краще припинити це зараз, але натомість, мов йолоп натискаю на дверний дзвінок, ледь не втискаючи його у стіну. Я повинен розвернутися та піти, повинен ніколи більше сюди не повертатися. Все, що потрібно – отримано. Інше – не мої проблеми. Її життя, її проблеми. Навіть те, що її хтось шантажує – це її проблеми, розвʼязувати які у мене немає ані часу, ані бажання. Та натомість я тут. У підʼїзді, що тхне сирістю та приреченістю, товчу у двері, очікуючи побачити її.

І щойно двері відчиняються, а на порозі зʼявляється Аліса, розумію, що всі мої чітко вибудовані аргументи летять до біса, адже знову тону у прозорому кришталі її погляду та усвідомлюю, що виходу немає. Я не виберусь звідти, навіть якщо орієнтуватимусь на сонце, бо вона затьмарює собою все. Займає весь мій розум."

Як завжди – оновлення щодня о 7.00❤️

Також, найближчим часом повідомлю деталі щодо березневої новинки, що повинна вам сподобатися❤️❤️❤️ Принаймні, я дуже на це сподіваюсь.

І з приємних новинок – запрошую вас у новинку неймовірної Анні Ксандр, книга Коли танцюють зорі уже на сайті. Запрошую всіх до прочитання❤️

І також запрошую вас у захопливу книгу Переконай мене, що я твоя❤️

З любовʼю, Дарина❤️

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️