Додано
19.06.22 09:06:53
На файного хлопа і кобіту сьогодні знижка
Ранок починається не з кави, а зі знижки на книгу "Наречена з полонини"
Це та книга, яка перенесе вас у Карпати і подарує гори вражень.
Анотація
На полонині Шумняска існувала повна гармонія серед вівчарів. От лише одного дня все змінює Марина зі своїм нареченим, які вриваються у розмірене працею життя. Кожного поглинають власні почуття і тривоги. Маринин наречений – геть не хоче жити в місті, куди прагне дівчина. Крім того, у неї є таємниця, яка може стати завадою щирому коханню хлопця і майбутньому шлюбу.
Уривок:
Вечір пахнув стиглими яблуками. Принаймні так здавалося Марині.
Яблунь на пагорбі, де вона стояла аби прийняти пропозицію коханого хлопця – не було. Зате були ялинки, далекі гори, й волога трава під ногами. Вона поглянула на праву руку, де ще досі було кілечко з діамантом від Ігоря.
— Ти згодна? — повторив запитання хлопець.
Він помітно нервував. Його голубі очі освітлював місяць і Марині здалося, що він от от заплаче.
«Що ж казати?»
Марина вагалася, бо ніяк не могла зрозуміти намірів хлопця. Ніколи не підпускав близько, не освідчувався в почуттях. З ним було добре, як дома. Але не могла подумати, що наважиться на такий крок.
— Ти кохаєш мене? — запитала.
— Я кохаю тебе, моя пташечко.
І оте пташечко розпалило, пронеслося тілом і вдарило у самісіньке серце. Стоїть, очима: блим, блим.
Дем'ян став на ноги й обережно торкнувся долонею губ.
— Моя мила — прошепотів перед тим як прикласти свої губи до губів Марини.
Дівчині здавалося, що полонина гойдається ніби колиска в той момент, коли їхні губи витанцьовували такт під мерехтіння зірок.
— Так — прошепотіла на вухо.
А Дем'ян, як схопить дівча, аж на плече закинув та як закружляє. Марина навіть силу тяжіння не відчувала. Лише кохання.
«Ось воно» — подумала.
Завжди цікаво було, як же воно може так людей змінювати, про мамку згадала – сумно на мить стало, але швидко минуло.
Здавалося за спиною крила виросли, та не просто янгольські, а величезні, білосніжні, такі ніби гору покривали. Якщо і були гріхи до цього, то була впевнена – зараз прощена.
Читати далі
Також хочу повідомити, що сьогодні о 20:00 чекайте на новий розділ книги "Газетярка для олігарха". Традиційно блогу о цій годині сьогодні не буде, але хочу вам повідомити, що розділ буде не від Анни.Від кого тоді? О, нехай це стане несподіванкою.
Гуцульський гумор
Ранок у селі. Бажаючи поспати ще, вуйко Іван чоботом перевів півня на годину пізніше.
Мартін Штарк
573
відслідковують
Інші блоги
Спадкоємиця ЩОДНЯ оновлюється. Сьогодні на часі 51 розділ: Міра вже звикла, що у власній голові вона більше не сама. Зуравія бурчить, радить, а тепер взагалі командує. Втручається тоді, коли її не просять, і страшенно дратує
Отже, редагування "Дракайни" вирішило взяти відпустку )) Я не стала з ним сперечатися й потроху переключилася на "Останніх" - третю книгу циклу Еваїїн. Але одразу скажу, швидко ця історія точно не
❤️Щира подяка команді Букнет! ❤️ Сьогодні для мене стався неймовірно приємний сюрприз! ❤️
Мої книги «Тамін і Валерія. Кохання під вуаллю» та «Серце у морській солі» потрапили до івенту «Кохання після
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГуцул тримає на руках пеленкову дитину і заколисує її,при цьому тихіше і тихіше приспівує:”а-а,а-а,а-а”.І ось коли немовля засинає гуцул з усієї дурі кричить”Гей-Гей!!!”
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати