Додано
19.06.22 09:06:53
На файного хлопа і кобіту сьогодні знижка
Ранок починається не з кави, а зі знижки на книгу "Наречена з полонини"
Це та книга, яка перенесе вас у Карпати і подарує гори вражень.
Анотація
На полонині Шумняска існувала повна гармонія серед вівчарів. От лише одного дня все змінює Марина зі своїм нареченим, які вриваються у розмірене працею життя. Кожного поглинають власні почуття і тривоги. Маринин наречений – геть не хоче жити в місті, куди прагне дівчина. Крім того, у неї є таємниця, яка може стати завадою щирому коханню хлопця і майбутньому шлюбу.
Уривок:
Вечір пахнув стиглими яблуками. Принаймні так здавалося Марині.
Яблунь на пагорбі, де вона стояла аби прийняти пропозицію коханого хлопця – не було. Зате були ялинки, далекі гори, й волога трава під ногами. Вона поглянула на праву руку, де ще досі було кілечко з діамантом від Ігоря.
— Ти згодна? — повторив запитання хлопець.
Він помітно нервував. Його голубі очі освітлював місяць і Марині здалося, що він от от заплаче.
«Що ж казати?»
Марина вагалася, бо ніяк не могла зрозуміти намірів хлопця. Ніколи не підпускав близько, не освідчувався в почуттях. З ним було добре, як дома. Але не могла подумати, що наважиться на такий крок.
— Ти кохаєш мене? — запитала.
— Я кохаю тебе, моя пташечко.
І оте пташечко розпалило, пронеслося тілом і вдарило у самісіньке серце. Стоїть, очима: блим, блим.
Дем'ян став на ноги й обережно торкнувся долонею губ.
— Моя мила — прошепотів перед тим як прикласти свої губи до губів Марини.
Дівчині здавалося, що полонина гойдається ніби колиска в той момент, коли їхні губи витанцьовували такт під мерехтіння зірок.
— Так — прошепотіла на вухо.
А Дем'ян, як схопить дівча, аж на плече закинув та як закружляє. Марина навіть силу тяжіння не відчувала. Лише кохання.
«Ось воно» — подумала.
Завжди цікаво було, як же воно може так людей змінювати, про мамку згадала – сумно на мить стало, але швидко минуло.
Здавалося за спиною крила виросли, та не просто янгольські, а величезні, білосніжні, такі ніби гору покривали. Якщо і були гріхи до цього, то була впевнена – зараз прощена.
Читати далі
Також хочу повідомити, що сьогодні о 20:00 чекайте на новий розділ книги "Газетярка для олігарха". Традиційно блогу о цій годині сьогодні не буде, але хочу вам повідомити, що розділ буде не від Анни.Від кого тоді? О, нехай це стане несподіванкою.
Гуцульський гумор
Ранок у селі. Бажаючи поспати ще, вуйко Іван чоботом перевів півня на годину пізніше.
Мартін Штарк
568
відслідковують
Інші блоги
Опублікував декілька оповідань зі збірки "Таємниці темнох сторони". Не знаю, я поки чомусь не готовий викладати усе. Подивимось далі, як піде. Ця збірка не звичайна, бо складається із доволі реальних випадків, які,
Сьогодні рівно рік, як я натиснула кнопку "Стати автором" на Букнет. То зараз самий час подивитися на цей шлях і побачити, що трапилося. І я в шоці, бо за цей рік вдалося більше, ніж я могла собі уявити: 670 читачів стали
Всім привіт, мої любі! ♥ У мене до вас є важливе запитання, особливо до тих, хто зараз разом зі мною проживає історію «Тонкий лід». Оскільки у нашої головної героїні Ніки є три сестри, я вирішила, що кожна з дівчат
Любі читачі, я дуже щаслива, що вас більшає! Це неймовірна кількість для мене! Дякую вам за те що читаєте і підписуєтесь! І хоч у мене шалено сьогодні болить голова, я щаслива. Дякую вам ❤️ ❤️ ❤️ З теплом
— Вікторіє? З тобою все в порядку? Кава збіжить… Григорій підходить зі спини, і його долоні — важкі, теплі й такі вже рідні, лягають мені на плечі. Він абсолютно спокійний. І саме це лякає найбільше. Григорій занадто
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГуцул тримає на руках пеленкову дитину і заколисує її,при цьому тихіше і тихіше приспівує:”а-а,а-а,а-а”.І ось коли немовля засинає гуцул з усієї дурі кричить”Гей-Гей!!!”
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати