Додано
25.01.22 18:41:34
Останні години знижки!!
Доброго вечора усім, хто читає цей запис!
Сьогодні діє знижка 15% на історію Амалії та Арсена. Історія кохання студентів, події якої розгортаються в осінньому Львові.
"ПОРЯТУНОК ЦЕРКОВНИХ МИШЕЙ"
І нехай назва Вас не лякає. Справжніх мишей там немає. Хі)
(картинка клікабельна)
Нагадаю, що планується підвищення цін на мої книги, тому скоріше за все це остання знижка перед зміною ціни.
А ще нещодавно стартувала моя нова гостросюжетна історія 18+. Запрошую до читання.
"СКЛЯНИЙ МЕТЕЛИК"
(картинка клікабельна)
Уривок
Пса немає та і його господаря, а значить потрібно спускатися. От тільки як, якщо під ногами до землі більше немає жодної гілочки? Стрибнути – єдиний варіант, але й зламати ноги від висоти багато шансів. Тим більше вони взагалі нерухомі. Вся кров відступила. Здерев'яніли зовсім.
- Допомогти?
- Та щоб тебе! – Шиплю й знову схоплююся за гілку, тому що нога зіслизнула. Ще трохи і я впаду з дерева, як мішок з картоплею. – Навіщо так лякати?
- Не схоже на те, що тобі не потрібна допомога.
- Твоєї думки ніхто не запитував. Я ж сказала, що сама впораюся!
Неподалік знову чується гавкіт, але на щастя пес не з’являється в полі мого зору.
- Тримайся руками за гілку та відпускай ноги, я спіймаю.
- Ха! – Істерично вигукую. – Я краще тут проведу решту свого життя, ніж стрибну в пащу твоєї тварини.
- Як сказав би Том Елісс: не в мою зміну. Тим більше Арса вже немає. Так що стрибай, мавпеня.
- Мавпеня? Ти жартуєш? - в плечі віддається гострим болем. Схоже на те, що я все ж поранилася. - Здається, тобі час піти слідами свого пса.
- Ти будеш злазити?
- Не злізу!
- Ну тоді й сиди тут, дурепа.
За байдужим тоном незнайомця знову чується шурхіт листя.
Чорт, чому мені завжди не щастить? Чому я завжди поводжуся точно, як він сказав? Як дурепа.
Кроки чоловіка віддаляються й перспектива просидіти всю ніч на дереві не втішає.
Один, два, три - рахую про себе.
- Чекай, - викрикую й знижую свій тон на декілька рівнів, - ти можеш мені допомогти, - і ні чорта це не питання.
- Боже! – Гучний сміх. – Невже сама повелителька шимпанзе мені дозволила їй допомогти?
Усім гарного настрою та затишного вечора.
З любов'ю, ваша Кетрін!
Кетрін Вайт
1358
відслідковують
Інші блоги
PS В моєму телеграм ви зможете познайомитися з персонажами ближче)
Минуло кілька днів, як «Пташечка» дописана, і я досі не звикла. Дивне відчуття. Кілька місяців я жила з цими людьми - прокидалась із ними, засинала з ними, сперечалась із Маркусом на кухні, поки варила каву. А тепер
Друзі вітаю! Дитячу повість Пригоди Рудого доповнено ілюстраціями. Художника я за ці роки, нажаль, так і не знайшов (за прийнятну суму :) ), тому довелося використати платну версію ШІ. Діліться враженнями та думками в коментарях,
«У кожного своя межа. Хтось ламається від мовчання, хтось — від холоду. А хтось чекає лише приводу, щоб пустити ікла в хід...» Коли виснаження ламає дисципліну, а дикий голод виривається назовні, будь-яка іскра
Всім привіт! ♡‿♡ Мої любі!♥️ Останні години знижки на історію Ратміра та Каті -20% — «Невинний ангел для демона». Анотація. Він — Ратмір Татаров. Власник елітного


0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати