Давайте поговоримо про страх...

Мене часто запитують: "Що ти там можеш писати?". Я ж відповідаю: "Перше, що спаде мені на думку".

Тільки тепер сама думаю. Я дійсно так пишу і інколи навіть не перечитую. Боюсь заглянути у те, що написала. Не можу пересилити себе. Багато хто перечитує свої книги по кілька разів, а я не читала ще жодного. Не знаю... Манія, чи страх, у тому, що я не гідний автор. Боюсь зазирнути у свою творчість. Інколи випадає така можливість, що я збираюсь з духом і таки читаю одну, або дві глави. Здається не все так погано. Не все втрачено. Можливо з мене ще колись будуть люди. Є над чим вчитись. Куди рости. Знаю свої слабкі місця, але не знаю, чи є сильні. Я певно багато панікую. Таке буває. Що ж... А як у вас зі страхом прочитання своїх книг? Можливо у вас взагалі його немає. Діліться.

12 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дарія Гульвіс
14.10.2021, 16:23:52

Зазвичай, коли я боюся перечитати якусь частину, це означає щось не так. Не скажу, що задоволена всім, що виходить, але так як перед тим, як викласти, текст зазвичай відлежується два-три дня, за котрі я встигаю обдумати, що наваяла й часто переписую. Певно тому я ніяк не завершу першу книгу. Це вже третій варіант. І точно останній, тому що мої нерви не витримають ще одного переписування.
Ні, я не перфекціоніст. Просто взялася відразу за великий обсяг - от і мордуюся з ним. Думала вже декілька разів закинути, тому що написати щось наново легше, ніж редагувати, але розумію, що тоді не розберуся з помилками й будуть вони тягнутися від тексту до тексту, поки в них не ткне якась добра людина.
Сподіваюся, що з часом редагування буде йти не з таким скреготом. Ну й що з'явиться трохи більше часу.

Показати 2 відповіді
Дарія Гульвіс
14.10.2021, 17:21:51

Мартін Штарк, Пощастило вам. Але професійний редактор мені не по кишені, а серед друзів теж немає таких.
Але прорвемося. Ще книжок десять мотиваційної літератури, декілька посібників із літературної майстерності і десь рік, і завершу, якщо зійдуть на небі зірки)

avatar
Софія Вітерець
14.10.2021, 15:25:52

Я дуже рідко перечитую книги. Звісно, є щось схоже на страх. Було навіть декілька разів, що хотіла видалити всі свої книги, але потім просто вирішила прочитати декілька розділів, щоб переконатися у своєму рішенні й зачиталася настільки, що відкинула свою думку якомога далі від себе.
Чесно кажучи, навіть не уявляю, що робила б без книг та такої дружньої спільноти)

avatar
Христина Маніль
14.10.2021, 15:10:20

Зазвичай перечитую вже розміщені глави аби виправити можливі орфографічні помилки. Скажу відверто, якби вичитувала все мільйон разів перед розміщенням, не виклала б ніколи жодної глави. Все було б не те і не так. Інколи перфекціонізм лише шкодить. Не існує нічого досконалого. Страх та бажання псевдодосконалості блокує взагалі все. Тож краще робити щось неідеально, аніж не робити нічого зовсім)

Таке враження, що це я написала цей блог. Бо в мене точно также...

avatar
Аврора Лимонова
14.10.2021, 13:32:40

Ахах, та регулярно борюся і з сумнівами, і зі страхом)) Тож добре тебе розумію))) Сама часом з побоюванням заглядаю в свої книги, особливо, якщо вони з перших.
Мабуть, щоб повністю перечитала свої книги, то зазвичай заради редагування чи перекладу. А так є моменти в книгах, які мені дуже подобаються, тому можу їх теж перечитувати час від часу.

avatar
Анна Пахомова
14.10.2021, 11:12:30

Між - вичитую себе і читаю себе то дві великі різниці. Мені вичитувати нудно. А от почитати себе іноді можу

Я завжди перечитую глави і в той момент не думаю про страхи поганого письма, тільки про те, що потрібно діставити читачу радість читання без помилок

avatar
Мартін Штарк
14.10.2021, 08:11:18

Я чомусь думала, що такий страх лише в мене, бо не раз чула, що всі себе вичитують. А в мене ніби бар'єр, коли треба перечитати. Все що я написала на цьому порталі прочитувала по разу заради виправлення помилок. А так... Читати себе не подобається.

avatar
Марта Кречет
14.10.2021, 05:23:24

Це нормально: боятися зазирнути в минуле. Написана книга то минуле.
Якщо ділитися власним досвідом, то раніше я часто перечитувала свою єдину книгу, але коли їх стало більше, то не встигаю. А ще стільки чудових книг у інших авторів.

Я іноді читаю, те що я написала. Але головне мені читати в варіанті PDF, бо так і хочеться щось виправити. Десь доставити кому чи прибрати слово, яке на мою думку тут не повинно бути :)

avatar
Рома Аріведерчі
13.10.2021, 22:57:18

Тут встигнути б читати те, що намічено, й редагувати написане.
Не повертайся до старого. Книги ж читають, вони комусь подобаються.
А ти пиши нове і краще.
Це нормально, Марі :)

Марі Керімей
13.10.2021, 23:00:46

Рома Аріведерчі, Ох... Так, але це теж важко читати. Поки ще не можу повернутись до старого. Немає того духу.
Так, і роблю Ромчику. Головне не втратити себе.
Дякую, що заглянув))

avatar
Каміла Дані
13.10.2021, 22:46:43

Я читаю свої книги звісно є багато чого, що я тепер написала б по іншому, але в цілому мені подобається)) А щодо страху, то ти себе накручуєш. Ще місяців зо 8 назад я не вірила що мої книги будуть читати. Я писала, бо мені подобалося і подобається. Тому не накручуй себе, ну не читаеш ти, а читачам подобається? Подобається! Тому будь чемною дівчинкою і твори))

Показати 3 відповіді
Марі Керімей
13.10.2021, 22:59:28

Каміла Дані, Тепер і я так роблю, але страх лишився))

Інші блоги
Роздуми про автора, персонажів, літературу
Давай на кілька хвилин не будемо нічого «створювати для публікації», не будемо думати про алгоритми, лайки, правильність чи користь. Просто зазирнемо туди, де народжуються історії. Мені цікава одна думка. А що,
Офісні «змії» та ілюзія байдужості
Нова глава роману «Гра в подружжя» на Букнет уже опублікована! ☕️ Здається, у часи, коли кожен живе у своєму бульбашковому світі й нібито зобов'язаний бути толерантним до чужого особистого простору, офісні реалії
"Моя Чужа СІмʼя" вже в передплаті
Вітаю, любі читачі ❤️ Сьогодні «Моя чужа сім’я» надійшла у передплату. Неймовірно рада, що ви читаєте цю історію, переживаєте за героїв і ділитеся своїми емоціями в коментарях. Анотація: Він сам виховує
Книга "Попіл Кохання" завершена!
Ще одна моя книга "Попіл кохання або як повернути колишнього" дійшла до фіналу! Сьогодні опубліковані останні 5 глав, тож запрошую читати, хто ще цього не зробив)) І буду рада почути в коментарях ваші думки з приводу того,
⚜️ Нові глави ✨ подяка ✨
✨Доброго вечора, творче й читацьке товариство!✨ ⚜️ Історія “Між двома подихами” триває, і опубліковані нові чотири глави. ⚜️ Але спершу хочу подякувати авторці Адель Лантьє за рекомкндацію: Дякую! ⚜️ А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше