Анонімні читання розпочато!

Ана Пест

Марта Кречет

Кристина Асецька

Нагадую, що уривки розміром від 5 до 10 т.зн. необхідно скинути мені на емейл annapah9@gmail.com. В листі не забудьте вказати свій псевдо на Букнет та назву твору.

Ми оцінюємо уривок за наступними критеріями

- грамотність (під неї потраляють росіянізми/полонізми, кальки, неузгодженість речень; не вартими уваги я вважаю такі штуки як одруківка, якщо звісно  в тексті не буде їх по три штуки на речення з трьох слів)

- цікавість тексту (чи хочеться дізнатися що було далі, чи є в наданому уривку певна композиція типу заявзки та гачка на наступний розділ).

- зайві слова і динаміка. Так-так. Багато авторів скаржаться, що не вміють скорочувати тексти, як наслідок в тексті забагато слів, які не несуть змістового навантаження.Окрім того часто буває, що динамічна сцена описується багатослівно чи задовгими реченнями, від чого навіть бійку читати нудно.

Автори які беруть участь в читанні обовязково залишають коментар під блогом.

Я не буду плодити купу блогів. А раз на два дні буду видаляти уривок, та заливати новий. Тому рекомендую на час гри закинути блог в бібліотеку.

Немодівано учасників стає більше. Маю надію, що наша гра принесе користь учасникам. Ми виходимо на фінішну пряму. І останній уривок. 

уривок 13

Дім здається у Скрипаля був гумовим. В ньому вміщалось все, що могло вміститись. І без провідника я б точно заблукала, повертаючись і шукаючи гостьовий коридор, де жили ми з дівчатами. Бо ми йшли хвилин п'ятнадцять, то повертали, то прямо…

Я очікувала, що мажордом приведе мене в кабінет. Але за красивими дерев’яними дверима з вирізаними на них дельфінчиками мене чекали … терми. Ще в передбаннику відчувався характерних запах водяної пари і сирості. Приміщення викладене синіми кахлями з орнаментом рослинності і арочним проходом далі налаштовувало на турецький лад.

- Привів? – звідкись почувся голос Скрипаля, і Віталій мимо волі витягнувся  в струнку, і гучно відповів:

- Так, Владислав Іванович.

- Вільний.

В сусідній залі хлюпнула вода, і я незчулась як опинилась в передбаннику одна.

- Роздягайся, і йди сюди,  - геть не попросив мене багатій. Звісно я навіть не подумала скидати з себе одяг, тільки акуратно роззулась, залишивши плюшеві домашні капці біля входу. Підлога під ногами була з неслизьким покриттям, і скоріш за все з підігрівом. Було відчуття що ступаю по оксамиту.

Я переступила поріг хамаму. Тут без перебільшення було чудово. Так, що на мить я забулась, навіщо взагалі тут опинилась.  Стіни викладені світлими мармуром, невеличкі ніші з кам’яними чашами з водою, прикрашені мозаїчними панно в арабському стилі. Гладкі блискучі лежаки, на яких так і хотілось прилягти і розслабитись. Особливо після плідного тренування. В повітрі витає пара, від якої відбивається світло кругової підсвітки на стелі.

Посередині приміщення  - великий шестикутний басейн, теж оточений підсвіткою по підлозі.

- Ти тупа? Чи прикидаєшся? – вивів мене з споглядання турецької розкоші голос Владислава. І повернув із небес на грішну землю. З минулої зустрічі в ньому не додалось і краплі привітності. – Хіба так складно стягнути з себе ганчірки?

- Перш за все хотіла б знати – навіщо?

- От курка,   - він зітхнув. Багатій виявився в тому самому басейні, по груди у воді. Не дивно, що за парою я його відразу не помітила. Сподіваюсь він там не повністю голий. – Ти ж зіпрієш тут в одязі!

- У мене немає купальника, - так, Владислав мав рацію, але роздягатись перед ним не мала жодного бажання. Хоч вже і відчула, як струмочок поту лоскоче лопатки.

- Ще чого, давай показуй цицьки, - видав чергову грубість Скрипаль.

- Ще чого! – передражнила його. – Самі ж сказали, що «злягатись» з нами не плануєте.

- Любочка, обіцяти – не значить одружитись, - в його голосі з’явилась поблажливість.

- Я не буду з вами спати! – у відповідь обурилась я. – За цим вам до ваших нахвалених хвойд.

- Я заморився з тобою сперечатись, або роздягайся, або забирайся! – раптом втратив  терпіння багатій. По при пару мені пройшовся шкірою мороз. Так швидко вилетіти з відбору мені не можна.

Психонула, і рішуче потягла футболку догори, шпурнула її кудись на підлогу. Слідом полетіли лосини. Залишилась в спортивній білизні, яку люблю носити вдома. Взагалі соромитись мені немає чого – тіло у мене підтягнуте, треноване. Хай давиться слиною, бісів фюрер.

- Білизну не зніматиму, і того вам досить, - намагалась роздивитись неприятеля в басейні. Але пара приховувала від мене його обличчя.

- Тобі ж гірше,  - була відповідь.

– Що далі накажете?

- Мий мене, - в мій бік полетіло щось, що я спіймала. Виявилось – мокра мочалка.

- Ви серйозно? – я несміливо наблизилась до кам’яної чаші з теплою водою, де помістилось би чоловік десять.

- Я схожий на жартівника? – мені здалось, чи в голосі Владислава з’явилась легка хрипкість. І от же гадство, я відразу відреагувала на пониження тональності його голосу легким тремтінням в животі.

- Руки тільки не розпускайте, я серйозно, не маю намірів вступати з вами в інтимні стосунки, краще вже відразу з кастингу вилетіти, - попередила чоловіка, і помітила поличку з пляшками шампуню.

- Чому? – до нього знову повернувся гарний настрій. Тепер зблизька помітила, що Скрипаль усміхається.

 І ще багато чого помітила. Рельєфні м’язи грудей, біцепси і трицепси…. Яке щастя, що решта його ідеального тіла під водою.  Зрозумівши, що він роздивляється мене і чекає відповіді, мусила пояснити:

- Мені від вас нічого окрім грошей не треба.

- Он як. І що навіть не хочеш пізнати мій багатий душевний світ? – він не образився. Ну мені так здалось.

- Не хочу,  - відвернулась від споглядання чоловічої краси, і щедро  налила на мочалку гелю та спінила її в руках.

- Не може бути! – Владислав єхидно розсміявся. – Всі хочуть, а ти ні.

- Всі з даху стрибатимуть, і мені з ними? – тоном моєї мами відповіла чоловіку. І все ніяк не могла наважитись торкнутись його тіла. Мене це зараз переймало куди більше, ніж здивування багатія.

- Ну як же, у мене такий поганий характер, невже не хочеться перевиховати? – він відверто стібався над мною і всіма жінками, що були до мене перед ним. Явно цитував зараз їх. -  Може мені мамка в дитинстві цицьку не додала, і я тепер на всіх такий злий? А ти от візьмеш і розтопиш моє серце?

Я розсміялась.

- Пошукайте собі годувальницю, а мені досить буде вже обіцяної винагороди , - все ще не знала як до його тіла підступитись.

Мити чоловіка для мене не було чимось із розряду страшного. У нас все-таки спа-салон. Ми і масаж робимо, і обгортування, і епіляцію. Тобто напряму працюємо з людським тілом. І клієнти у нас не одні тільки жінки. Чоловіків теж вистачає.

Нехай особисто я не приймаю участі в наданні послуг, але так було далеко не завжди. За освітою я медик, проходила курси масажу. Потім косметології. Одним словом мене не так просто збентежити видовищем чоловічих принад.

- Я знаю, що ти милуєшся мною, зараз зроблю тобі приємне,  - по своєму витлумачив мою нерішучість Скрипаль. І ривком став в повний зріст в басейні.

Бісів паскудник! Не можна мати такого красивого тіла! Мимо волі роздивлялась тренований живіт, з кубиками і неймовірними косими м’язами, які красномовним трикутником вказували туди де…

- Ну як? – єхидно запитав багатій.

- Якби ви працювали в стриптиз-клубі мали б кожен вечір жменю грошей в трусах, - чесно відповіла йому.

- Мий вже давай, бо так і достоїнство відморозити недовго,  - незадоволено буркнув Скрипаль, який явно очікував від мене іншої реакції.