Русизми, росизми чи росіянізми
Доброго ранку.
Хочу зачіпити цікаву тему.
Багато коментаторів вказали мені на наявність русизмів у мойому тексті, який бере участь у марафоні. В принципі, я з ними погоджуюсь, бо живу у дуже зросійщеному місті і не маю можливості кожного дня чути стільки живої української, скільки б мені хотілося.
А зараз я хочу наголосити на одному моменті, що мене бентежить.
Технічно слово "русизм" до цих слів приміняти не зовсім правильно, бо корень "рус" нічого спільного з Росією не має, як би їй того не мріялося.)) Тобто , коли я бачу слово "русизм" - читаю його як відсидку до нашої Русі.
На скільки я зрозуміла, прочитавши багато ресурсів у мережі, досі йдуться сперечпння стосовно цього слова серед лінгвістів, однак всі сходяться на тому, що таки корінь "рус" не тотожний до Росії.
Власне я використовую тут корінь "рос". Однак це теж не зовсім правильно. Правильніше буде росіянізм, москвомізм чи які там ще аналоги видає гуглопошук.))
І ще одне. Коли вам здається, що бачите росизм - зайдіть на сайт sum.in.ua і вбийте це слово у пошук. Це онлайн версія одинадцятитомника, так, того самого тлумачного словника української мови. Я, власне, так і роблю. Знаєте скільки процентів слів, які я у творах інших вбачала росизмами, ними не виявилися? Не менше вісьмидесяти. Я сама дуже здивувалась. Все дуже просто. Насправді більшість слів, які ми вважаємо росизмами, насправді є українізмами в російській мові. Прикольно правда? Тож годі знецінювати нашу мову і вірити в нав'язану нам сусідами меншовартість. Наша мова неймовірна і класна!
І так, я знаю, що більшість прикладів у одинадцятитомнику - за 1950-ті роки. Мене це аж ніяк не тішить. Однак маємо, що маємо. Довелося з цими фактами змиритися. Бо словник то таки аргумент у будь-якому спорі. І так, звісно можна ще перевіряти за всілякими Грінченками, однак варто при цьому не забувати про такі нюанси, як властивість мови змінюватись та розвиватися з кожним роком.
О, так, мовознвство то ще те "кубло".))
Особливо для тих, хто не має філологічної освіти. Як я. Знаєте, скільки разів я присідала на вуха філологам і катувала їх хвилями безкінечних й нудних запитань? XDD
Все, на цьому хвилинка мовознавства від диванного філолога закінчена. XD
Маю надію, цей блог не видалять.))
Повторюю, я повністю згодна з моїми коментаторами і виправлятиму всі росизми, коли допишу книжку до кінця.
І на останок - невеличкий кліебейт моєї книжки (а раптом хтось іще захоче пошукати там росизми). Так, картинка клікабельна.))
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ так розумію, це камінець в мій город;) Дякую за посилання на словник, та користуватися ним, мабуть, не буду. Зауваження Дарії мені здається слушним. Подобається Вам писати "видохнути" - пишіть на здоров'я. Під час марафону помітила, що багато хто так пише) Від діалектів та суржика дійсно багато залежить. Наприклад, бачила під одним з творів зауваження щодо слова "жижа". Воно означає "гаряче". А в нас так говорять на щось рідке. Все залежить від регіону. Тож... Думаю, сперечатися нема сенсу)
Анна Дейна, Нехай так)
Дуже дякую за цікаву інформацію) особливо про сайт-він буде корисним багатьом авторам, в тому числі й мені))
Олена Блашкун, Радію, що чимось змогла допомогти
Тлумачний одинадцятитомник, звісно, - аргумент. Але біда навіть не в тому, що там приклади словоживання з 50-х років минулого сторіччя. Біда в тому, що цей словник створювався, коли було взято курс на так зване зближення української та російської мов. Тому часто питомі українські слова туди не вносили, а додавали найближчі варіанти до російських або придумані зросійщені версії. Тому користуватися цим словником можна і навіть треба, але зважати на цю особливість.
Дарія Китайгородська, Коротше, я про те, що жодна жива мова не перебувається без запозичень, особливо якщо населення живе не на острові, куди кораблі заходять раз на 500 років. Навіть якщо взяти за початок відліку української 1240 рік (роздробленість на Русі триває вже близько століття, Київ більше не є «магнітом», що утримує руські землі разом, і якраз 1240-го його спалюють, що дає поштовх до гуртування навколо нових центрів, а з ним – і виокремлення нових мов із праслов’янської). Тобто навіть якщо взяти за основу цю дату, а не Пересопницьке Євангеліє, коли існування української стало вже безумовним, – вийде, що 46% своєї історії українська розвивалася під владою росіян. І спроба вичистити українську від запозичень з російської призведе до того, що з водою ми вихлюпнемо дитину. Так само, як і підміна росіянизмів мадяризмами та латинізмами. Нам зараз слід не заплющуватись і не намагатись відкараскатися від усього, що сталося з нами впродовж останніх 370 років, а пропрацювати цю травму, як дорослим людям.
Дуже цікавий допис. Думав після прочитання написати у коментарі про те, що значна частина російських слів це запозичені слова з української, але потім прочитав у дописі і про це))) Для москалів добре, натирили слів з різних мов - української, литовської, тюркської, татарської та інших і кричать про вєлічіє сваєво язика, який насправді колись вважався велікарасійскім нарєчієм.
Максим Власвіт, От і я про це))
Щодо надмірних виправлень – +100.
Є ще така штука, як СУМ-20, який почали видавати, здається, з 2013 року і поки дісталися тільки до середини, себто 10 томів. Його вже точно не можна звинувати в «тенденції штучного зближення української мови з російською», і приклади там і з класиків, і з наших сучасників. Отут є онлайн-версія, принаймні, до літери «Н». https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0
Повторю свою давнішню тезу. Етап «сучасної української мови» стартує з «Енеїди» Котляревського – виданої щонайменше через 40-45 років після перших законів про утиск української мови та більше ніж через сто років після Переяславської ради. Себто на момент видання «Енеїди» українська вже 144 роки розвивалася в умовах «братніх обіймів». І що нам тепер – відмовитися від усіх надбань української, яка вижила попри хрінальйон заборон, і указом згори відкотити її до стану 1654 року? Так якщо взяти словники 16-17 ст. – та українська буде набагато ближчою до російської, ніж нинішня, яка чотириста років перебувала під агресивним впливом РІ/СРСР. І, якщо почитати уважно словник Грінченка, виявиться, що сучасна йому українська теж ближча до російської. Ми все ж таки еволюціонували.
Олекса Калиновська, Дуже гарно написали, плюсую до вас))
В мене сайт за посиланням не відкрився.
Анна Дейна, Так, тепер відкрився :)
Можливо, так і є, що багато слів є українізмами в російській мові, проте багато таких слів просто не звучать серед чисто українських слів. Тому їх краще заміняти, але то вже дійсно справа автора. Може, він робить свої кальки з російської мови стилістичною особливістю, аби надати якоїсь просторічності, сарказму та сатири в текст :)
Анна Дейна, І це досить правильно) Скажу, що такі тексти приємніше читати, ніж повні діалектизмів, суржику та росизмів, з якою б метою їх не додавали)
Тема знайома усім авторам. Плекана, багата, розкішна українська мова - це насолода. У нашому мовному середовищі, окрім русизмів є ще суржик, запозичені слова і діалекти. Й кожного дня ми вживаємо ці слова навіть не підозрюючи, що вони не є українськими. І якби я не хотіла уникнути вживанню подібних слів, але теж грішу, каюсь й працюю над собою. Розширюю свій кругозір зі словниками, відшукаю цікаві, колоритні слова та по крапельці вливаю їх у тексти. Помиляюся, але не здаюсь.
Шаграй Наталья, Оце я називаю правильним підходом! Мова - наша зброя, як авторів. І якими будуть її основа, стрижень, сталь із її виплавкою, руків'я, кування, заточка і навіть піхви - залежить лише від нас.)
Як і, звісно, догляд і користування.)
Правильне слово таки росіянізми, а 11-томник СУМ створювався, щоб наблизити українську мову до російської, тому на нього варто орієнтуватися в останню чергу. Шкода, що досі не створено дійсно годящого словника. Краще звірятися з такими сайтами, як "Мова - ДНК нації", зазирати в OnlineCorrector, якщо є сумніви у використанні слова, Kyiv Dictionary, багато хороших порад у блогах Пономарева є.
Устина Цаль, На тому ж "мова -днк нації" також трапляються подеколи помилки а також приклади, як то кажуть, "на межі". Бо нюансів у нашій мові дуже багато.
З рештою - повністю згодна.)
Моя редакторка вживає слово "росіянізм")
Вікторія Задорська, Значить це таки правильний варіант. І він без відсидки до русі, що тішить.)
Я звичайно кажу "росіянізми". В принципі, такі слова цілком допустимі в художньому творі, якщо це мова персонажа, адже коли автор пише про якусь просту людину, яка в житті має говорити розмовною мовою, а в нього вона чомусь спілкується літературною, ще й дуже "кучерявою", немов то насправді не робітник чи селянин, а професор мовознавства - це викликає деякий дисонанс. Тому в діалогах я до діалектних, розмовних слів ставлюся спокійно. От у мові автора не дуже полюбляю))
Мар'яна Доля, Як з язика зняли! Повністю погоджуюсь.)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати