Ілюструю свою книгу. Глави 3 та 4
Привіт, любі відвідувачі блогу! Приємно, що заглянули. Вирішила трохи виправити ситуацію і частіше заглядати в букнет, особливо коли з'являється вільна хвилинка. З моїм нині напруженим ритмом життя такі хвилинки справді, ще та цінність, тому й користуюсь такою нагодою. Особливо, коли новини вганяють в депресію, і голова забита проблемами, так і хочеться відволіктися на щось приємне, а моя творчість —це саме те. Писати блоги мені досі важко, але треба підходити до цього по іншному і не шукати ідеального приводу, а користуватися вільним часом з користю. Тому сьогодні вирішила викласти ілюстрації до 3 та 4 розділу "Дому втрачених ілюзій", а також додати їх до глав. Ну люблю я ШІ, тут нічого не вдієш, мої подруги в житті тільки так мою книгу й читають, по картинкам)) Хоча це, звісно, важко назвати читанням, але ілюстрації їм дивитися подобається, навіть якщо вони не в курсі, про що книга..) Але я не змушую, що поробиш, якщо люди не люблять читати.
До речі, а ваші подруги чи сім'я читають ваші історії? Було б цікаво дізнатися, бо мою книгу ні чоловік, ні подруги не читали, хоча чудово знають, що я пишу. Зате на ілюстрації в інсті лайк ставлять сумлінно, (і на тому дякую))). Тому й ділюся витворами ШІ тут, хоча звісно, ніщо не працює краще, ніж ваша уява..))
Отже, спочатку ілюстрації до 3 розділу. В ньому Ден разом з друзями потрапляє у такий собі паралельний світ, який незважаючи на зовнішню красу, приховує в собі дуже багато страшних таємниць, про які їм доведеться дізнатися далі. Частково в цій главі Ден отримує відповіді на свої питання і зрозуміє з чим саме були пов'язані його сни та незнайомці, які за ним слідкували. Але чи правду розповідає йому ця загадкова дівчина? Про це також буде далі.
А тепер ілюстрації до невеликого 4 розділу. Як на мене, це емоційно найлегший розділ. Літо, сонечко, новий захопливий світ, симпатичний, хоч і трохи загрозливий ворон (так-так, це саме той ворон, що хотів зжерти Дена), та й взагалі події виглядають новою захопливою грою. Коли писала цю главу, здавалося, що описую сцену з мультику — трошки страшно, але загалом, захопливо. Хоча звісно, це ще квіточки зрівняно з тим, що чекає на героїв далі...)))
Ну ось і все)) Довгий блог вийшов, однак...) І хоча Ден мені особливо ніде тут не подобається, як і інші персонажі, але вважаю, що ШІ попрацював непогано, якщо особливо не чекати від нього ідеалу. ) Бо і в ідеалі працює тільки уява)))
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт і тут) Чомусь я пропустила цей блог:......( Я вже написала тобі на іншому сайті, чому так могло статися, тому ти якщо що повідобляй мені, будь ласка, що я десь щось пропустила, ок?
Я пам'ятаю добре ці розділи) Ех, які чудові ще майже спокійні часи. Ти права, навіть цей ворон не такий страшний в порівнянні з усім іншим, проте він тоді мене заінтригував)
Щодо ілюстрації: атмосфера — вогонь! А ще мені Костя сподобався, там де він ногу Дену лікую, якось я його так і уявляю) А ще він на мого середнього брата схожий, і характером теж)
А щодо того чи знають мої близькі і чи читають? Ну вже майже всі знають, поки ніхто не читає, бо не хочу я їм недописану книгу давати. Хай вже оцінять, коли я собою задоволена буду) Бо зараз я багато чого переписую і переписую. І наступного разу натисну кнопку «завершено», коли вже остаточно буду впевненою, що все так, я хотіла й уявляла.
Дякую тобі за твій блог, за те, що ділишся своїми думками, і допомогаєш нам теж щось зрозуміти для себе. Ти надзвичайна! Залишайся завжди такою! Дякую, що ти є❤️ Натхнення та віри в себе! Ніколи не здавайся!)
Єва Лук, Ну, чоловік в мене читати не буде, та й брати (два з чотирьох) так точно ні, бо вони взагалі нічого не читають)) Тато теж навряд чи, бо він такий жанр, в якому я пишу, не читає.
Щодо подруг... ну теж не всі прочитають, в цьому я впевнена вже) Бо реакції на те, що пишу книгу були різні)) Для мене це новий досвід)
Дякую тобі за твої приємні слова! Твоя книга та твої персонажі теж в моєму серці❤️ Не бійся нічого, все в тебе чудово!✨ А якщо хтось скаже по-іншому, то він ще не доріс до тебе!) Обіймашкаю тебе, моя хороша ❤️
Читає тільки чоловік. Більше ніхто не знає з друзів та рідних що я пишу. Поки що боюсь комусь розповідати
Любава Волошин, Добре, що хоча б чоловік читаю. А інші думаю, були б тільки в захваті, що ви письменник) Це точно не та справа, якої треба соромитися)
Мене колись читала мама та подруги) Зараз я вже декілька разів переписала, здається вони чекають, коли я нарешті поставлю крапку ))
З картинок ШІ мені подобаються ті де Ден сидить на зрубі дерева. Я вже не пам'ятаю про що глава, але планую перечитати з першої книги.
Ех, іноді забуваю що йому тільки 16) Думаю я б його додала у свій гарем книжкових чоловіків ))
Анна Стоун, О так, читати, як звичайну книгу — це насправді чудова похвала. Тим паче зараз в тебе й справді немає до чого придертися, речення побудовані гарно і без помилок) Тому нехай неодмінно повертається. Я сама теж іноді собі дивуюсь. 2,5 років назад писала цю книгу, але через ці роки мій погляд повністю змінився на багато речей, тому приходиться переписувати)
Подобаються твої ілюстрації❤️
Мою книгу чоловік читав, але на розділі 15-му закинув, бо тригерна тема піднялася...)) Але зараз відредаговані розділи перечитує, підказує, що не так)
А ще сестра читає)))
Ханна Трунова, Можу зрозуміти)
Дуже гарні ілюстрація.
Велика робота пророблена!
Олеся Глазунова, Дуже дякую ❤️
Привіт) мої теж не читають, та може то і на краще:)) хоча, напевно з близьких тато може почитати))
Твої блоги цікаві, люблю їх читати. І ілюстрації завжди на висоті♥️ і Ден на усіх красунчик))
Єва Лук, ♥️♥️♥️
Мені дуже подобається)) такі красиві ілюстрації, і Ден на них також.) В ваших ілюстраціях якийсь особливий вайб є і свій почерк) виходить дуже красиво)А ще чекаю на новий розділ. Сумую за Деном та героями)
Лора Майкова, Дуже дякую) розділ новий пишеться, думаю скоро буде❤️
Дуже цікаво вийшло та гарно❤️
Ангеліна Александренко, Дуже дякую ❤️
Красиві ілюстрації, мої книги раніше чоловік, з мамою читали, потім перестали, тож зараз ніхто не читає)))
Вікторія Вецька, От уже ж, треба провести з ними бесіду, щоб поверталися до читання)
Дякую велике ❤️
Вітаю! Класні ілюстрації. Мою книгу читають мої рідні та подруги. Якось я розповідала їм сюжет своєї нової книги, і вони також забажали спробувати себе у письменництві. Одненька сказала: "Я напишу одне оповідання і все", пройшов час: "Я напишу ще одне оповідання і все", й от так досі пише, хоч і не публікує своїх творів. А ось твори моєї другої подруги, Елізабет Броун, можна прочитати на Букнеті. Тепер ми всі троє письменниці. Іноді ми зустрічаємося аби спеціально побалакати про книги та порозігрувати ролі своїх персонажів, щоб краще їх зрозуміти, а тоді описати. Дякую за Ваш блог. Бажаю Вам натхнення)
Емілія Зінченко, Дуже дякую за похвалу і відповідь. Це дійсно чудово - мати таких подруг. В мене теж є такі творчі подруги тут, але познайомилась з ними я через книги. А з Ханною Труновою не раз зустрічалась у житті,вона мені стала дуже близька, і її підтримка безцінна. Але подруги, які зі мною зі школи/дитинства мають зовсім інші інтереси) З ними про книги не поговориш, але ілюстрації їм подобаються. Деяким людям справді краще бачити, ніж читати. А ви справді щаслива людина з таким оточенням, це дуже цінно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати