Ілюструю свою книгу. Глави 3 та 4

Привіт, любі відвідувачі блогу! Приємно, що заглянули. Вирішила трохи виправити ситуацію і частіше заглядати в букнет, особливо коли з'являється вільна хвилинка. З моїм нині напруженим ритмом життя такі хвилинки справді, ще та цінність, тому й користуюсь такою нагодою. Особливо, коли новини вганяють в депресію, і голова забита проблемами, так і хочеться відволіктися на щось приємне, а моя творчість —це саме те. Писати блоги мені досі важко, але треба підходити до цього по іншному і не шукати ідеального приводу, а користуватися вільним часом з користю. Тому сьогодні вирішила викласти ілюстрації до 3 та 4 розділу "Дому втрачених ілюзій", а також додати їх до глав. Ну люблю я ШІ, тут нічого не вдієш, мої подруги в житті тільки так мою книгу й читають, по картинкам)) Хоча це, звісно, важко назвати читанням, але ілюстрації їм дивитися подобається, навіть якщо вони не в курсі, про що книга..) Але я не змушую, що поробиш, якщо люди не люблять читати.

До речі, а ваші подруги чи сім'я читають ваші історії? Було б цікаво дізнатися, бо мою книгу ні чоловік, ні подруги не читали, хоча чудово знають, що я пишу. Зате на ілюстрації в інсті лайк ставлять сумлінно, (і на тому дякую))). Тому й ділюся витворами ШІ тут, хоча звісно, ніщо не працює краще, ніж ваша уява..))

Отже, спочатку ілюстрації до 3 розділу.  В ньому Ден разом з друзями потрапляє у такий собі паралельний світ, який незважаючи на зовнішню красу, приховує в собі дуже багато страшних таємниць, про які їм доведеться дізнатися далі. Частково в цій главі Ден отримує відповіді на свої питання і зрозуміє з чим саме були пов'язані його сни та незнайомці, які за ним слідкували. Але чи правду розповідає йому ця загадкова дівчина? Про це також буде далі. 

А тепер ілюстрації до невеликого 4 розділу.  Як на мене, це емоційно найлегший розділ. Літо, сонечко, новий захопливий світ, симпатичний, хоч і трохи загрозливий ворон (так-так, це саме той ворон, що хотів зжерти Дена), та й взагалі події виглядають новою захопливою грою. Коли писала цю главу, здавалося, що описую сцену з мультику — трошки страшно, але загалом, захопливо. Хоча звісно, це ще квіточки зрівняно з тим, що чекає на героїв далі...)))

Ну ось і все)) Довгий блог вийшов, однак...) І хоча Ден мені особливо ніде тут не подобається, як і інші персонажі, але вважаю, що ШІ попрацював непогано, якщо особливо не чекати від нього ідеалу. ) Бо і в ідеалі працює тільки уява)))