Як відпустити героїв книги, коли книга дописана?

Всім привіт. Може цей блог загубиться серед інших цікавіших блогів, але у мене є питання. Тільки вчора закінчила писати книгу “Пріоритет кохання” про Дарину та Андрія з дилогії “Шкільне кохання”. І я зрозуміла, що натхнення зникло, хоча ідей купа. Не можу покинути головних героїв, бо дуже прив’язалась до них особливо після останніх глав. Остання глава вийде 31 грудня.

Тож, як знайти те натхнення, щоб написати зимову історію, коли в голові досі знаходяться герої книги, яку тільки-но дописала?

І цікаві факти про цей цикл книг “Випускний клас” та “Пріоритет кохання".

Всім привіт. Сьогодні я вам розповім про факти дилогії “Шкільне кохання”, або ж про книги “Випускний клас” та “Пріоритет кохання”.

Почну з книги “Випускний клас”.

  • Ця книга повинна була бути однотомником.

  • Сюжет був би таким же самим, окрім кінцівки (там повинен був бути епілог).

  • Головних героїв звали б так само як й зараз.

  • По сюжету у головного героя не було б брата близнюка.

  • Події повинні б були відбуватися у Києві. В цій книзі вони відбуваються у Львові.

  • Коли я пишу книгу, то повинна приблизно розуміти, де та що в місті є (скільки їхати до одного чи іншого місця; кав’ярні (улюблене місце головного героя це “Львівська Майстерня Шоколаду”) також описую місця інших кав’ярень чи ресторанів в яких була, але не пишу як саме вони називаються).

  • Головна героїня жила у 5 містах, два міста я не описувала, бо не знаю де та що знаходиться (а мені це знати важливо). Це міста Херсон та Тернопіль.

  • Сюжет же для цієї книги у мене складався поступово. В першій версії книга зразу починалась з уроків та однокласників, яким головна героїня з найпершого уроку не сподобалась. У цьому сюжеті дії починаються саме з першого вересня зі знайомства з головним героєм та його братом близнюком.

  • Я думала, що глави книги будуть до 5 тисяч символів максимум, але вийшло що до 10 тисяч символів або більше в одній главі.

Книга “Пріоритет кохання”.

  • Як я вже писала ідею мені для цієї книги подав чоловік, запитавши чи є у мене книга з любовним трикутником. Тож тепер є. Він подав ідею, сказав назву книги та вибрав обкладинку (я їх дві зробила).

  • Дії книги відбуваються не тільки в Україні (місті Львові), а також в Штатах, а саме в штаті Іллінойс, Чикаго та передмісті (точніше в найближчому місті до Чикаго, до якого йти пішки всього 10 хвилин). І пишу я про місто Еванстон (де живуть батьки головної героїні). Тепер питання, чому я обрала саме ці міста? Чикаго вибрала, бо воно велике та цікаве. А Еванстон, тому що саме в цьому місті живу я (як я писала вище, я повинна уявляти де та що розташовано). Це місто реально класне як для проживання. В Еванстоні на головній вулиці справді є крамниця, де можна робити глиняні скульптури. Дійсно є набережна та пляжі озера Мічіган. Озеро схоже на море, бо не видно іншого берега (інший берег це вже інший штат). А також дійсно є будинки навпроти пляжу. Це все описує головна героїня в 16 та 17 главах. А ще трохи видно Чикаго.

  • Головні герої зустрічаються після 10 довгих років розлуки. Головна героїня, Дарина досі пам’ятає та кохає головного героя, Андрія, тоді як він вже одружений та має доньку.

  • Вона стала успішною бізнеследі, тоді як він став звичайним архітектором. Хоча повинні були разом стати лікарями.

  • Дарина повертається з Америки в Україну, бо тут її серце, так би мовити.

Упродовж цієї книги на нас очікує біль, радість, зрада, складний вибір, проблеми, які несуть за собою великі наслідки, несподівані повороти подій, які знімуть рожеві окуляри головному герою а також хепіенд, бо без нього нікуди (але у кожного він різний).

А також фото озера з особистого архіву. Видно місто Чикаго :) 

А також фото, де я та мій чоловік на цьому ж фоні 2022 року в березні. Пам'ятаю, що лише в цей день було більш менш тепло, тому ми вийшли прогулятись по набережній:) 

Всім спокійного вечора. Бережіть себе! 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віка Лукашук
19.11.2024, 21:10:26

Зазвичай, в таких випадках я або пишу про цих самих героїв книги, тільки в новій історії, або ж вигадую нових, не менш класних))) Головне, аби книга давала задоволення:) А тоді знов прив'яжешся до персонажів, тільки вже нових.
Хоча... усе одно після завершення історії в душі трохи сумне відчуття, адже приділяєш цьому своє життя, вкладаючи душу. Тому в мене частіше за все невеличкий біль на серці, а потім потроху починаю переходити до іншої книги...

До речі, фотографії шикарні:) Такий красивий краєвид, і ви такі гарнюні))) Натхнення тобі! ❤️

Показати 3 відповіді

Віка Лукашук, Дякую))

Інші блоги
Маріуполь. Як ми виживали. День 29
Друзі, продовжую ділитися фрагментами моїх спогадів про життя під час війни. Двадцять дев’ятий день був сповнений тривоги й підготовки до втечі: запуск автомобіля, пошуки бензину, усвідомлення можливих репресій. Усе
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Різдвяна знижка!
Привіт-привіт))) Свято наближається, я вже навіть перші подарунки отримувати почала))) А як я можу лишити без подаруночків вас? Принесла вам знижку на «Повір мені»! Хто чекав, то зараз саме час! Дешевше вже не буде,
4-й анонс нової книги ❤️
Привіт, друзі! До виходу "Його помсти" лишились лічені дні, і я принесла вам свіженький уривок: "— Ти що, з глузду з’їхав? Алло, Сергію, вона майже заміжня! — Вона не заміжня! — і собі загарчав
що ви шукаєте в книгах?
Після чергового неуспіху цікавої для мене книги(насправді, для мене навіть найцікавішої з усіх, що я тут писав) я вирішив поставити вам одне важливе запитання. Запитання для читачів. Які книги ви додаєте в бібліотеку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше