Маріуполь. Як ми виживали. День 29

Друзі, продовжую ділитися фрагментами моїх спогадів про життя під час війни.
Двадцять дев’ятий день був сповнений тривоги й підготовки до втечі: запуск автомобіля, пошуки бензину, усвідомлення можливих репресій. Усе це змушувало нас приймати непрості рішення, навіть видаляти українські новини, пісні й матеріали, щоб уникнути підозр.

сма

Серед цього хаосу нас не покидало відчуття втрати важливих символів нашої ідентичності, але ми знали: головне — зберегти життя.

Читайте повну історію у книзі "Маріуполь. Як ми виживали"
Перейти до книги

❤️ Підписуйтеся на книгу та залишайте ваші відгуки. Це допомагає історії жити й знаходити нових читачів.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Єва Ромік

21.12.2024, 15:00:29

Олександре, прийміть участь у челенджі, влаштованому Євгеніем Шульженком. Покажіть свое робоче місце і розкажіть в двох словах історію, а заодно і книгу прорекламуйте, це приверне до вас увагу і можливо, збільшить кількість підписників. Дуже хочу, щоб вашу книгу читали.

Показати 2 відповіді

Єва Ромік

22.12.2024, 14:22:58

Олександр Зоря-Заря, Це чудове рішення, гадаю, ваш блог буде цікавий читачам.

Олександр Зоря-Заря

208

відслідковують

Інші блоги

Мері Вейв

Яка вона — ваша Муза?

Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.

Настуся Соловейко

Добірка осінніх книг

Привіт-привіт, дорогі мої читачі! Сьогодні хочу поділитися з вами добіркою книг під назвою "Магічна осінь". «Осіння примара» Юлія Рудишина Коли осінь стирає межу між світами, навіть смерть

Елайза Луміс

Коли менше — це насправді більше, або Чому 12 книг

Привіт, мої любі! ? Сьогодні хочу поговорити з вами максимально відверто. Пам’ятаєте мій грандіозний, масштабний і майже вселенський план написати цілих 12 книг? Так ось... я збрехала. Ну, точніше, переоцінила свої супергеройські

Lady Alessia

Новинка!

Привіт, мої любі читачі! Здається, моя заслужена відпустка мала тривати довше, але утриматися від творчості та залишити вас без нових емоцій виявилося просто неможливо. Мої герої вимагають уваги, а руки самі тягнуться

Аліна Чуйко (Hunter)

Твої книги нікому не потрібні?

А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють