Додано
21.12.24 12:25:43
Маріуполь. Як ми виживали. День 29
Друзі, продовжую ділитися фрагментами моїх спогадів про життя під час війни.
Двадцять дев’ятий день був сповнений тривоги й підготовки до втечі: запуск автомобіля, пошуки бензину, усвідомлення можливих репресій. Усе це змушувало нас приймати непрості рішення, навіть видаляти українські новини, пісні й матеріали, щоб уникнути підозр.
Серед цього хаосу нас не покидало відчуття втрати важливих символів нашої ідентичності, але ми знали: головне — зберегти життя.
Читайте повну історію у книзі "Маріуполь. Як ми виживали"
Перейти до книги
❤️ Підписуйтеся на книгу та залишайте ваші відгуки. Це допомагає історії жити й знаходити нових читачів.
Олександр Зоря-Заря
17
відслідковують
Інші блоги
Привіт-привіт))) Свято наближається, я вже навіть перші подарунки отримувати почала))) А як я можу лишити без подаруночків вас? Принесла вам знижку на «Повір мені»! Хто чекав, то зараз саме час! Дешевше вже не буде,
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
!!! 102 підписників !!! Це не просто число — це люди, які підтримують мою творчість, читають мої історії й надихають рухатися далі. Дякую кожному, хто став частиною цієї подорожі! Це лише початок, і я обіцяю ще більше цікавих
111 Яке гарне число✨ Я хочу сказати щиро кожній так кожному дякую, за те, що ви зі мною, за те, що вам цікава моя творчість, за вашу підтримку, за ваші коментарі та просто за те, що ви є❤️ З радістю відповім
Привіт!
Пропоную піднести Букнет челенджем "Моє робоче місце письменника.." В рамках челенджу від Євгенія Шульженко Народ, друзі, автори і чітачі!!! Копіюємо перші три рядки, створюємо пост і
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОлександре, прийміть участь у челенджі, влаштованому Євгеніем Шульженком. Покажіть свое робоче місце і розкажіть в двох словах історію, а заодно і книгу прорекламуйте, це приверне до вас увагу і можливо, збільшить кількість підписників. Дуже хочу, щоб вашу книгу читали.
Єва Ромік, Дякую вам за пропозицію, пані Єво, і за ваше щире бажання підтримати мою книгу. Ваша увага та поради завжди надихають.
У мене, як у переселенця, немає постійного місця життя, тому й робоче місце — це скоріше внутрішній простір, що живе в моєму серці. Але я готовий спробувати відповісти на цей виклик і розповісти свою історію в блозі. Сподіваюся, вона знайде відгук у серцях читачів.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати