Герої, яких ми вже зачекалися))

Привіт!

Я давненько не розповідала про свій історичний роман  "Тисячу років тому. Лицар і королева"

Ага, захопилася конкурсними творами, а "довгобуд" пишеться собі та й пишеться)) Хоча з іншого боку, книга особливої реклами не потребує, бо щодня до неї приходить чимало нових читачів, і я цьому дуже рада. 

Та все ж мені захотілося поділитися приємною новиною: нарешті в романі з'являться герої, заради яких уся ця історія й писалася. Так, передісторія виявилася набагато довшою за першочерговий задум, але так іноді буває не тільки в мене, а й у багатьох класиків і  сучасних авторів.

Отже, зустрічайте, ті самі Мирон і Анна:

"Рівно через дев'ять місяців, погожого теплого дня на початку "бабиного літа" на світ і справді з'явився маленький хлопчик. Ясен нестямився від радощів. Він уже й не сподівався, що зможе ще раз пересвідчитись, яке це щастя — бути батьком. 

Можливо, коли чоловік перебуває у більш зрілому віці, він зовсім по-іншому сприймає народження дитини, не так, як у юності. З'являється певний душевний трепет і особлива відповідальність за крихітну істоту, котра відтепер займає величезне місце в його душі. 

Хлопчика назвали Мироном. Злата стала його хрещеною матір'ю. Вона була в захваті від похресника — він видавався дівчині схожим на маленьке янголятко, що їх малюють на стіні в церкві. Миросик мав ясні блакитні оченята і світле волосся, не таке кучеряве, як у матері, але все одно трохи хвилясте. Він майже ніколи не плакав, навпаки, щиро посміхався усім. І всі, хто бачив це дитя, теж усміхалися у відповідь. 

***

А в далекому Новгороді того ж самого ранньоосіннього дня у родині великого князя Ярослава та його дружини Ірини з'явилася на світ шоста дитина — донька, яку нарекли Анною. Кажуть, люди, народжені в один день, мають схожу долю. Хтозна, як би склалася ця доля, коли б двоє дітей так ніколи й не зустрілися? 

Можливо, кожен із них прожив би довге і щасливе життя, без тяжких випробувань і гірких роздумів. А може, навпаки, постійно відчував би невимовну тугу за тим, чого так і не пізнав, і що тільки з'являлося йому уві сні або в легкокрилих мріях?

Так, шанси зустрітися у них були невеликі. Між ними при народженні було забагато миль відстані і ще більша прірва розділяла цих двох дітей у зв'язку з їхнім походженням. Донька великого князя та син простого горожанина — хоч і наділеного довірою правителя та непоганим достатком. Усе одно вони були далеко не пара один одному.

Але доля іноді любить пожартувати і звести докупи два серця, котрі несподівано починають битися в унісон, незважаючи на будь-які відстані і перешкоди…"

Хто ще не читав  мою дилогію, і хоче познайомитися з перебігом подій із самого початку, ось посилання на першу книгу - "Тисячу років тому"

Бажаю приємного читання! 

Буду дуже вдячна, якщо поділитеся враженнями та висловите свої зауваження. Бо саме на цю книгу покладаю великі надії, тож хочеться, щоб вона була якомога більш досконалою))

Ілюстрація в тему - картина художниці  Sulamith Wlfing ( дуже подобаються її роботи)