Ризикувати чи ні?

Я все ж зважилася на це. Часу обмаль, роботи — непочатий край, але я йду в цю безумну авантюру. І дуже сподіваюся, що зможу.

Зізнаюся чесно — писати дарк-роман для мене справжній виклик. Я звикла до історій із магією, драконами та фантастичними світами, а тут — зовсім інша атмосфера, інші емоції, інша темрява.

Хоча дещо лишається незмінним: неочікувані й раптові сюжетні повороти.

Спершу сумніви перемагали — чи варто взагалі братися за цю ідею. Дарк-роман — складний жанр, і втримати напругу до фіналу непросто. А писати абияк я не хочу. Я навіть проходила навчання, щоб краще зрозуміти, як працює цей тип історій.

Але варто було з’явитися першим рядкам — і історія затягнула мене настільки, що я вже не змогла зупинитися. Дуже хочу, щоб із вами під час читання сталося те саме.

Колись я вже пробувала писати темне фентезі, але та спроба була не надто вдалою. Можливо, саме тому цього разу мені так важливо довести собі, що я зможу розповісти цю історію.

Анотація до книги «Торкнутися його темряви»:

Я не повинна була приходити туди, але прийшла.

І стала трофеєм переможця.

Він не питає. Він обирає.

І тієї ночі він обрав мене.

Я втекла. Правильно. Логічно. Єдино можливе рішення.

Проблема в іншому.

Мене тягне назад.

Він — контроль у чистому вигляді. Людина, для якої «ні» — це просто пауза перед дією.

Я — свобода. І я не належу нікому.

Ми не повинні перетинатися.

Але кожна нова зустріч — це ще один крок туди, де: або він втратить контрольабо я — себе.

І жоден із нас не готовий програти.

І зізнаюся — починаючи публікацію, я страшенно хвилююся. Тому мені дуже важлива ваша думка.

Поділіться, будь ласка, враженнями:

— Яке відчуття залишив перший розділ?

— Чи зацікавила вас ця історія?

— Як думаєте, у що все це може вилитися далі?

Навіть кілька слів для мене зараз дуже цінні.