Погортала свої пости і зрозуміла, що давно не писала нічого у цю рубрику аби просто потеревенити. Може, тому, що більше зайнята написанням творів і надаю перевагу писати у блог тільки про себе)
У всякому разі, тепер от з’явився привід – новий конкурс на Букнет.
Взагалі, якщо б влаштовували перекличку серед людей, які не люблять конкурси, я підняла б руку першою. Це все частково відголоски далеких шкільних олімпіад, конкурсів читання поезії і т.д., які ох як остогидли тоді. Ну і певно у мені просто відсутній дух змагання)) Так чи інакше, але після закінчення школи я ще довго уникала усяких місць, де треба було з кимось змагатися і щось комусь доводити. Вже на останніх курсах університету зрідка почала пробувати себе у поетичних батлах та інших конкурсах поезії, пару разів навіть займала призові місця.
Але з прозовими конкурсами не повелося. Справа у тому, що мої твори рідко підходять за конкурсними критеріями (хто відкривав «Безіменні історії», мабуть, зрозуміє, про що я). А писати щось спеціально під конкурс, себто висмоктувати ідею з пальця, - не для мене. Тому минулого року, коли почала освоювати жанр слр, вирішила оминути «Кохання і місто» - не було готової ідеї. Однак цьогоріч виявилося, що маю у нотатнику цілих кілька ідей, які годяться для конкурсу «Кохання не купити». І зараз одна вже реалізовується – роман «Сто мільйонів зірок для тебе».
І ще напишу, що особливого вкладаю у цей твір. Це моя спроба показати інакший сценарій історії про бідну дівчинку і багатого чоловіка. Бо бідна дівчинка не конче янгол, вона може виявитися здатною на вчинки, які зовсім не роблять їй честі… Та й багатий чоловік – не завжди сильний і владний. Він може бути звичайною людиною з безліччю слабкостей. Не обов’язково у бідної дівчини підкошуватимуться ноги від одного вигляду багатого, закоханого у неї чоловіка. Вона взагалі може кохати іншого… І я б написала ще багато такого, що здивує, але не спойлеритиму тим, хто вже читає))
Тож просто запрошую зазирнути і почитати «Сто мільйонів зірок для тебе»)
п.с. До речі, дорогі читачі, а як у вас справи з конкурсами – любите змагання?)
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМожу поділитися власним досвідом щодо конкурсів. Звертаю увагу на ті, які відповідають моєму смаку або можуть бути корисними. Брала участь у двох конкурсах. Один - у травні цього року від видавництва "Темпора". Моє оповідання увійшло в десятку кращих і скоро вийде у збірці, що вже готує до випуску видавництво. Другий конкурс - тут, на Букнеті, "Кохання і місто". Результат - я не виграла саме тим романом, але у листі до видавництва згадала про попередній конкурс та публікації російською мовою, які маються у моєму портфоліо. Результат - видавництво зацікавилося, розглянуло інші мої романи і тепер відразу кілька моїх книжок вийдуть друком наступного року. Тобто, участь у конкурсі - неабиякий шанс для письменника. Треба тільки вміти використати його. І, звісно, мати що запропонувати. Для обох конкурсів у мене були цікаві ідеї, які не довелося висмоктувати з пальця.
Ірина Звонок, Це круто, що Ваші ідеї підійшли під конкурсні вимоги! Успіхів Вам і в наступних конкурсах, якщо братимете участь!))
Коли побачила конкурс, одразу подумала «О, то це якраз до моєї нової історії про дівчину з ескорту», але помітила умову, що події мають відбуватись в Україні, в мене (на жаль чи на щастя) не так. Перша думка, це змінити місце та тоді буде трохи не те що задумала, а це якось не правильно, тим паче вже написаний пролог. Загалом подумала і вирішила, що конкурс не останній, встигну ще «позмагатись»:)
Стася Павлів, Здається, конкурси тут щороку у листопаді стартують, тож певно не останній))
До конкурсів ставлюся нейтрально. Якщо їх проводять - значить комусь це потрібно. Але оскільки там важко розраховувати на об’єктивність (як у художній гімнастиці), зазвичай дивлюся на них поглядом спостерігача. Якби не підкилимні ігри й інтриги - у них було би більше. Передивляюся деякі роботи, подані тут на конкурс, і бачу багато "сирих пляцків", коли автори хочуть встигнути і наздогнати. Не виключено, що якби мав у шухляді готовий твір, який підходив би під вимоги, то може й надіслав би його. А писати на ходу - не моє)))
Марко Войт, Звісно, творчі конкурси - це не футбол чи біг, де якимось об'єктивним чином можна визначити переможця.
Дякую за Вашу думку, цікаво було дізнатися))
У конкурсах, здається, ніколи не брала участі, або вже просто не пам'ятаю такі далекі шкільні роки. А, ні! Згадала. Брала участь, коли активно писала фанфіки і там навіть виграла в одному, але призом не скористалася. На місцевий конкурс лише планую, ідея дозріває, обростає деталями, а тоді вже піде на клавіатуру. До конкурсів ставлюся спокійно. Виграю - добре, не виграю - теж нормально. У будь-якому разі читачі отримають ще одну цікаву історію.
Ліна Алекс, Це дуже здорова думка - участь у всякому разі дає досвід і плоди для читачів)
Цікавий пост, а ще цікавіша ідея Вашого твору! Не шаблон - це круто, інші сценарії, на мою думку, дуже потрібні, не обов'язково бідна пухнаста дівчина та владний ідеальний багатій)) Але сама я жодного разу не приймала участі у конкурсах) бо боюсь нерви не витримають))
Лаванда Різ, О так, якщо дуже серйозно ставитися до конкурсу, це окремий стрес)) Берегти нерви і писати те, що просто хочеться, - дуже правильний підхід))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати