Чи справа в натхненні, чи в тому, що в надмірному стресі, але я дуже довго йшла на сайт з новою главою. 

Чесно, якось важко мені це дається. Не знаю чому. Я так хотіла створити цю історію, а тепер розумію, що всі деталі, які я хотіла в неї вставляти можуть бути абсолютно недоречними. Можливо навіть пошлими. Адже гра в "притули", або весільні обряди з коморою не самі пристойні. І в мене таке враження, що згадувати про це - моветон.

І я гублюсть в роздумах чи продовжувати, чи реалізовувати свої думки, чи просто писати про щось інше... А може цей проєкт не вартий уваги. Може варто взятись за новий? Але ж тоді я продемонструю несерйозність своїх намірів. Виявляється, це ще складніше ніж я очікувала. 

І поки я гублюсь в здогадках, запрошую до своєї книги та її нової глави