Давно забута Українська
Знаєте, а я підхоплю блог Інни Камікадз, і теж напишу про слова, які знаю, і знаю, що цими словами і досі користуються в Закарпатті.
Чому Закарпатська, тому що я звідти, і хто краще розповість про цей маленький світ, як не людина, що народилася і живе тут все своє життя.
Закарпаття взагалі регіон унікальний в багатьох речах, і в мові, зокрема.
А все через те, що ми вешталися, точніше нас загарбували то поляки, то чехи, то румуни, і ці події залишили всій відбиток.
Так припиняю тут урок і історії, і починаю власне про слова;
1) Лупиздики - насіння гарбуза, або соняха
2) Рехлик - піджак
3) Нагавиці, гаті, надраги - штани
4) Балта - сокира
5) Берувати - могти, не беруву - не можу, не маю сил
Так тут пауза, бо слів, які я пригадую стає більше ніж думала,з тому далі трохи зміню формат)
1. Ай, айно – так / Будеш ниська позирати кіно? – Айно. – Будеш сьогодні дивитися фільм?- Так.
2. Бабоука – лялька
3. Бавитися – гратися / Діти ся бавлять у дворі – діти граються у дворі
4. Балта – сокира / Дай ми балту, жоно!- Жінко, дай сокиру!
5. Берувати – фізично могти / Не берую дихати – не можу (не маю сил) дихати
6. Біціглі – велосипед / Не миригуйся, поїдеме на біціглях – Не нервуйся, поїдемо на велосипеді
7. Віган – сукня
8. Вуйко – дядько / Завтра мій вуйко прийде – завтра мій дядько прийде
9. Гарадичі – сходи
10. Гаті – труси, штани / Стратив ім гаті у річці – Я загубив труси в річці
11. Гиби – ніби / Такое, гиби сь не відів ня – ти ніби мене не бачив
12. Горниць – горщик
13. Грибінь – гребінець
14. Гузиця – задниця
15. Дітвак – малий
16. Звідати – питати / Не звідай ня нич – не питай нічого
17. Зелемпаня – нестиглий фрукт
18. Катран – фартух
19. Кистимен – платок
20. Кошар – кошик
21. Кривуля – поворот
22. Крумплі – картопля / Купила жона крумплі вчора – купила жінка картоплю вчора
23. Лаби – ноги / йой, так ми лаби болять – ой, так мої ноги болять
24. Лавор – тазик
25. Лайбик – безрукавка
26. Лобда – м'яч / Так ім лобду копнув далеко, што не найшов пак – Я так далеко копнув м'яч, що потім не знайшов
27. Лем – тільки / Лем через рік полубив ми ся тот дітвак – Лищ через рік мені сподобався той малий
28. Любитися – подобатися / Нич ми ся штось не любить – щось мені нічого не подобається
29. Май – най….. / май файний – найкращий
30. Мачка – кішка /Мачка би тя копнула! – щоб тебе кіт копнув!
31. Метати – кидати, але: вержу -кину
32. Миригувати – нервувати / Не миригуй ня! – не нервуй мене!
33. Надраги – штани / Файні у тя надраги – гарні в тебе штани
34. Невалоушний – незграбний
35. Нигде – ніколи / нигде м тя не віділа – Я ніколи тебе не бачила
36. Никати – дивитися / Што никаш? – чого дивишся?
37. Нико – ніхто / нико се не знав – ніхто не знав цього
38. Ниська – сьогодні / Ниська має боти файний день – сьогодні має бути гарний день
39. Нич не є – нічого немає / Што з ня хоч?Нич у ня не є – Що від мене хочеш?нічого в мене немає
40. Оболок , визір – вікно / Ко там у оболок позирає? – Хто там дивиться у вікно?
41. Пак – потім / Пак го зазвідаю – потім його спитаю
42. Палачінта – млинець
43. Палачінтоука – сковорода / Як ти дам палачінтоуков по чолови! – як дам сковорідкою по чолу!
44. Палинка – горілка
45. Парадички – помідори / Дораз у тя парадичку вержу – зараз кину в тебе помідор
46. Паранно – нарядний, ошатний / Што сь ниська паранний! – який ти сьогодні гарний ( нарядний)
47. Пичка – жін. Статевий орган
48. Повісти – сказати / (у)повіш ми правду – скажи мені правду
49. Позирати – дивитися / піздри у визір – подивися у вікно
50. Пой лем – йди-но / Пой лем ти сюда! – ходи-но сюди!
51. Пульки – очі / Што сь ся упулив? – чого витріщився?
52. Пуцка – чол. статевий орган
53. Пюлло – погано / уже ми пюлло од сього – вже мені від цього погано
54. Ревати – плакати /Не реви, ушито то добрі – не плач, все добре
55. Се – це
56. Седивка – кришка на горщик
57. Сись / сіся –цей / ця / сись файний – цей гарний
58. Сукман – спідниця
59. Талпа – підошва
60. Ушитко – все
61. Файний – гарний, хороший
62. Фіглі – жарти / Та не миригуйся, я філлюю – не нервуйся, я жартую
63. Хижа – хата, будинок / така у тя файна хижа! – у тебе така гарна хата!
64. Цімбор – друг / Се мій май файний цім бор – це мій найкращий друг
65. Чичка – квітка
66. Чіня – свиня / Скоро чіньков станеш – скоро станеш свинкою
І да беріть нотуйте, заводьте словники, та користуйтеся на здоров'я, і робіть нашу мову більш яскравою та цікавою. Успіху вам та натхнення.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБільшість слів, яких ви написали - не забута українська. Закарпатці розмовляють своїм діалектом, слова яких запозиченні з інших мов (угорська, польська та інші).
Мартін Штарк, Я знаю, але забута для світу
До декрету ми з чоловіком щороку їздили у Карпати, так я за хазяйкою, що нам кімнату здавала, із записником ходила. Стільки слів колоритних записувала. Нажаль загубилося все. Але що пам`ятаю: "Булі мняцькані" - картопляне пюре)))
Надія Голубицька, Ну так, є й таке слово)
Прикольно! Насміялася. Аж захотілося поїхати в Карпати і послухати цю диво - мову. Дякую.
Лана Іссан, Дякую, вам також)
Рада знайомству. Колись у мене був одногрупник із Закарпаття - Шімон Барна Золтанович. Він навчив мене пити горілку, закусувати оселедцем і занюхувати чорним хлібом. А його словечка ми всією групою розбирали на афоризми )))
Інна Камікадз, Так теж буває, на жаль
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати